Муйна́к (кар. Moynaq; узб. Мўйноқ, Moʻynoq) — місто в Узбекистані, центр Муйнацького району Каракалпакстану[2]. Населення 13 500 мешканців (перепис 2018)[3]. У перекладі з каракалпацької мови «мойнак» означає «бархан», з казахської — «перешийок», «вузька смуга суші».

Муйнак
Основні дані
43°46′ пн. ш. 59°2′ сх. д. / 43.767° пн. ш. 59.033° сх. д. / 43.767; 59.033
Країна Узбекистан
Адмінодиниця Муйнацький район
Столиця для Муйнацький район (Райони Узбекистану)
Населення 13 500 осіб (2018)[1]
Висота НРМ 50 м
Часовий пояс UTC+5 (Муйнацький район)
GeoNames 601299
OSM 2094483 ·R (Муйнацький район)
Міська влада
Мапа
Мапа
Муйнак. Карта розташування: Узбекистан
Муйнак
Муйнак
Муйнак (Узбекистан)


CMNS: Муйнак у Вікісховищі

Статус міста з 1963 року.

Географія

ред.

Місто розташоване за 100 км на північ від залізничної станції Кунград (на лінії Бейнеу — Найманкуль), за 200 км від Нукуса. У 1970-их роках місто було розташоване на півострові в дельті Амудар'ї, на південному березі Аральського моря.

Клімат

ред.

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 27.5 °C (81.5 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -6.3 °С (20.7 °F).[4]


Клімат Муйнака
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середня температура, °C −6,3 −5,4 2,6 12,9 20,4 25,1 27,5 24,7 18,5 9,8 3,4 −2,6 10,9
Норма опадів, мм 11.2 9.4 16.9 17.3 8.7 7.2 3.8 3.7 3.4 10.8 15.7 11.9 120
Днів з опадами 6,8 5,3 6,3 6,2 4,3 3,3 2,2 1,7 2,3 4,5 5,1 6,5 54,5
Вологість повітря, % 83.1 79.5 71.5 56.1 46.7 44.5 45.8 48.9 51.9 60.6 72.9 82.9 62
Джерело: Weatherbase

Економіка

ред.

Колишній порт на Аральському морі. Муйнацький рибоконсервний завод був найбільшим у Середній Азії. Однак зараз місто розташоване за 200 км на південь від Аральського моря, у зв'язку з пересиханням останнього. Поблизу Муйнака було ондатрове промислове господарство.

Протести 2022 року

ред.

1 липня 2022 року в Муйнаку (після Нукуса) розпочалися протести після того, як президент Узбекистану Шавкат Мірзієв запропонував скасувати автономію республіки.

На громадське обговорення було винесено проєкт нової редакції Конституції Узбекистану, в котрій із опису статуса Республіки Каракалпакстан видалено слово «суверенна», а також забрано згадку про право республіки на відокремлення від Узбекистану, в республіці почалися протести.[5][6]

Джерела

ред.

Примітки

ред.