Музей Передньої Азії (нім. Vorderasiatisches Museum Berlin) — один з найвідоміших археологічних музеїв світу. Розташований на Музейному острові на річці Шпрее в центрі Берліна, на першому поверсі південного крила Пергамського музею в Берліні[1].

Музей Передньої Азії Pictogram infobox palace.png
нім. Vorderasiatisches Museum
Persian warriors from Berlin Museum.jpg
52°31′14″ пн. ш. 13°23′48″ сх. д. / 52.52069444002777487° пн. ш. 13.39680556002777756° сх. д. / 52.52069444002777487; 13.39680556002777756Координати: 52°31′14″ пн. ш. 13°23′48″ сх. д. / 52.52069444002777487° пн. ш. 13.39680556002777756° сх. д. / 52.52069444002777487; 13.39680556002777756
Тип музей
Частина від Державні музеї Берліна і Пергамський музей
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Розташування Bodestraße 1-3 10178 Berlin
Засновано 1899
Відкрито 1930
Сайт smb.spk-berlin.de/vam
Музей Передньої Азії. Карта розташування: Німеччина
Музей Передньої Азії
Музей Передньої Азії (Німеччина)

CMNS: Музей Передньої Азії на Вікісховищі
Ворота Іштар
Частина мозаїки вежі Інанни
Частина фасаду храму Інанни в Уруке

Історія колекціїРедагувати

Музей має 14 залів загальною виставковою площею більше 2000 кв. метрів, де експонуються археологічні знахідки, зібрані німецькими експедиціями в Передньої Азії. Вік експонатів — від 8 тис. років (6 тисячоліття до н. е.) до початку епохи завоювання Близького Сходу мусульманами. В основному територія, на якій зібрані експонати, відповідає теперішнім Іраку, Сирії і Туреччині; незначне число — із суміжних країн[2].

Починаючи з епохи неоліту, тут представлені зразки культури Шумера, Вавилона, Ассирії і регіонів північної Сирії — східної Анатолії. В основі колекції — знахідки, зроблені під час розкопок Урука, Шуруппака, Ашшура, Хаттуша, Амарни, Тель-Халафа (Гузан), Самала, Топрах-калі і міста Вавилона . Також представлено наступні розкопки в Німруді, Ніневії, Сузах і Персеполі. У цих експонатах представлені зразки культур шумерів, аккадців, вавилонян, ассирійців, хетів та арамеїв[2].

Джерелом надходження експонатів були знахідки археологічних експедицій, які організовувало Німецьке східне товариство (нім. Deutsche Orient-Gesellschaft). Для прийому цих експонатів в 1899 році в Королівському музеї було відкрито Відділ Передньої Азії. Спочатку ці знахідки надходили на зберігання в музей кайзера Фрідріха (нім. Kaiser-Friedrich-Museum, нині Музей Боде), де вони були відкриті для загального огляду до 1929 року, поки в 1930 році не відкрився Пергамський музей[3].

Під час Другої світової війни колекція не зазнала серйозних втрат. У 1953 році колекція музею Передньої Азії відкрилася знову. У 1958 році Радянський Союз передав уряду Німецької демократичної республіки деякі експонати, раніше вивезені в СРСР згідно з реституцією за підсумками війни[2].

КолекціяРедагувати

Найбільший інтерес у колекції представляють Ворота Іштар і елементи прилеглої до них Дороги процесій у Вавилоні, залишки Вавилонської вежі, фрагменти храмів Еанни та Інанни, побудованих царем Караіндашем в Уруці, фрагменти тронного залу Навуходоносора II. Крім цього, музей є великим сховищем форм для печаток, циліндричних печаток і клинописних табличок[2].

Музей разом з іншими відомими сховищами є співзасновником товариства «Союз любителів старожитностей Музейного острова в Берліні» (нім. Verein der Freunde der Antike auf der Museumsinsel Berlin e. V.), за посередництвом якого він підтримує зв'язки з іншими міськими вмістищами експонатів, які відносяться до Передньої Азії[4]. Планується створити центральне сховище для цих колекцій у районі Берліна Фрідріхсхаген[5].

ВченіРедагувати

У різний час директорами музею Передньої Азії були:

З 1998 року музей очолює Беата Сальє (нім. Beate Salje).

ЛітератураРедагувати

  • Crüsemann, Nicola (2001). Vom Zweistromland zum Kupfergraben. Vorgeschichte und Entstehungsjahre (1899-1918) der Vorderasiatischen Abteilung der Berliner Museen vor fach-und kulturpolitischen Hintergründen (вид. Jahrbuch der Berliner Museen, NF, Bd. 42. 2000, Beiheft). Berlin: Gebrüder Mann. ISBN 3-7861-2403-5. 
  • Salje, Beate. (2001). Vorderasiatische Museen: gestern, heute, morgen (вид. Kolloquium aus Anlass des Einhundertjährigen Bestehens des Vorderasiatischen Museums Berlin am 7. Mai 1999 / / eine Standortbestimmung - Berlin, Paris, London, New York). Mainz: von Zabern. ISBN 3-8053-2778-1. 
  • Bernau, Nikolaus. (2006). Die Berliner Museumsinsel. Berlin: Stadtwandel-Verlag. 

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Vorderasiatisches Museum. Offizielle Webseite (de). Архів оригіналу за 2012-05-26. Процитовано 2010-10-23. 
  2. а б в г Staatliche Museen zu Berlin - Collections (en). Архів оригіналу за 2012-07-02. Процитовано 2010-10-23. 
  3. Museum of the Ancient Near East. History (en). Архів оригіналу за 2012-07-02. Процитовано 2010-10-23. 
  4. Verein der Freunde der Antike auf der Museumsinsel Berlin eV (de). Архів оригіналу за 2012-07-02. Процитовано 2010-10-23. 
  5. Nikolaus Bernau, Und die Wissenschaft auf die Grüne Wiese, in Berliner Zeitung, Feuilleton, 30. Juni 2008

ПосиланняРедагувати