Вікіпедія

Моє життя (Троцький)

«Моє́ життя́: До́свід автобіогра́фії» (рос. Моя жизнь: Опыт автобиографии) — автобіографія Лева Троцького (1879—1940) — революціонера, одного з організаторів Жовтневої революції, що зіграв ключову роль у створенні Червоної армії. Була написана ним у період проживання в Алмати й Туреччині; вперше опублікована у 1929—1930 роках. На думку біографів автора, книга є одним із найкращих серед творів колишнього наркома і становить інтерес для найширшої читацької авдиторії. Ця «полемічна» робота містить важливі історичні деталі Жовтневих подій і має яскраво виражену антисталінську спрямованість — у ній радянський лідер вперше описаний як «видатна посередність». Книга перекладена багатьма мовами світу; вперше легально видана в СРСР 1991 року.

«Моє життя»
Обкладинка першого тома першого видання російською мовою (1930)
АвторЛев Троцький
Назва мовою оригіналуМоя жизнь
Моваросійська
Тематроцькізм
Жанравтобіографія
ВидавництвоС. Фішер і Charles Scribner's Sons
Видано1930

Опис та історія

ред.

Після висилки з СРСР (після прибуття до Туреччини) Лев Троцький відновив роботу, яку почав ще в алматинському засланні,[1] з метою представити всім зацікавленим особам свій життєвий шлях: від розповіді про батьків до подій 1930 року.[2] Книга «Моє життя» була написана «за одним присідом і завершена протягом кількох місяців».[3] Сам Троцький писав у передмові, що «найбільша можливість появи її у світ створена павзою в активній політичній діяльності автора».[4] Про інтенсивну роботу батька писав син колишнього наркома Лев Сєдов: «У нас без змін. Старий [Троцький] багато працює – підготовляє книги для друку».[5]

В архіві НКВС зберігся невеликий аркуш зі списком потенційних назв рукопису: «Пів століття (1879—1929). Досвід автобіографії», «Припливи та відливи. Автобіографія революціонера», «На службі революції. Досвід автобіографії», «Життя у боротьбі. Автобіографія революціонера», а також «Жити означає боротися. Автобіографія революціонера».[6]

 
Лев Троцький 1929 року

Рукописом автобіографії негайно зацікавилися американські та англійські видавці, видавши авторові аванс у сім тисяч доларів.[7] Вже 1930 року «Моє життя» було перекладено англійською і випущено в США та у Великій Британії. Через рік американське видавництво опублікувало її додатковий наклад. Тоді ж мемуари революціонера були видані у Франції, Іспанії, Чехословаччині та Польщі (видавнича компанія Bibljon): причому у Варшаві вони з'явилися не тільки польською мовою, а й ідишем.[4] Через два роки, в 1932-му, «переможна хода» мемуарів Троцького продовжилася в Китаї;[8] книга стала бестселером, забезпечивши фінансову стабільність сім'ї революціонера.[9][1]

Російськомовне видавництво «Граніт», яке розташовувалося в столиці Веймарської республіки Берліні, підписало договір із Левом Давидовичем про видання книги у двох томах: це сталося вже 1930 року, хоча у вихідних даних значиться наступний, 1931 рік. Стверджується, що книговидавець отримував непоганий прибуток, хоча не відчував себе в безпеці в умовах дедалі більшої «кампанії ненависті», що нагнітаталася радянською владою щодо Троцького. Осторонь цькування єврея-комуніста не залишилися й нацисти, які набирали сили в Німеччині.[8] При цьому сам автор пізніше пояснював великі обсяги продажу автобіографії тим, що її екземпляри купували агенти радянських спецслужб — з метою їхнього знищення.[10]

З 1930 року мемуари, написані Троцьким, «стали жити своїм життям»: «подорожувавши мовами, країнами та континентами», вони через багато років змогли дійти і до Радянського Союзу, де були вперше опубліковані 1991 року (підписано до друку у вересні 1990 року).[11][12] На думку історика Юрія Ємельянова, що він її висловив у 1990 році, радянські «заборони на знайомство» з автобіографією Троцького обґрунтовувалися так: «якщо Ви читаєте троцькістську літературу, значить ви заражаєтеся троцькістськими поглядами… перетворюєтеся на троцькіста».[13]

Переклади

ред.

Книгу перекладено безліччю мов і видано практично по всьому світу. Вже 1930 року вийшли переклади англійською,[14] чеською, французькою, італійською, іспанською та німецькою. 1969 року відбулося видання автобіографії в Ірані, а 1970-го в Туреччині.[15]

Англійською мовою мемуари перекладали «старі знайомі Троцького»: Макс Істмен та його дружина Олена Істмен-Криленко, яка писала, що робота над перекладом «нічого, крім гордості та радості, [їй] не доставила».[16] Якість їхнього перекладу була відзначена одним із критиків книги.[17]

На відміну від американських видавців, які зберегли авторський підзаголовок «Досвід автобіографії», лондонське видавництво «Thorton Buttenworth» видало книгу з підзаголовком «Зліт і падіння диктатора» (англ. The Rise and Fall of a Dictator), що обурило Троцького.[18] Ще більше його невдоволення викликав французький переклад і, особливо, супровідні коментарі Моріса Донзеля-Парижаніна, які автор вважав «образою»; судовий позов адвоката Льва Давидовича, однак, запізнився, оскільки паризьке видавництво Rieder встигло випустити наклад у продаж.[10]

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Swain, 2006, с. 187.
  2. ↑ Фельштинский, Чернявский, 2013, с. 8.
  3. ↑ Serge, Sedova-Trotsky, 1975, с. 165.
  4. ↑ а б Фельштинский, Чернявский, 2013, с. 9.
  5. ↑ Пантелеев, 1993, с. 219.
  6. ↑ Волкогонов, 1998, с. 99.
  7. ↑ Волкогонов, 1998, с. 116.
  8. ↑ а б Фельштинский, Чернявский, 2013, с. 10.
  9. ↑ Черняев, 2014, с. 179.
  10. ↑ а б Service, 2009, с. 406.
  11. ↑ Фельштинский, Чернявский, 2013, с. 11.
  12. ↑ Троцкий, 1991, с. 624.
  13. ↑ Емельянов, 1990, с. 55.
  14. ↑ Bakshy, 1930, с. 467.
  15. ↑ Sinclair, 1989, с. 502.
  16. ↑ Фельштинский, Чернявский, 2013, с. 12.
  17. ↑ Barnes, 1931, с. 826.
  18. ↑ Service, 2009, с. 405.

Література

ред.
Книги
  • Фельштинский Ю., Чернявский Г. Начало литературной деятельности в эмиграции // Лев Троцкий. Книга 4. Враг №1. 1929—1940 гг. — М. : Центрполиграф, 2013. — 544 с. — 2500 прим. — ISBN 978-5-227-04154-8.
  • Sinclair L. Trotsky. A Bibliography. 2 vol. — Camelot Press Ltd. — Brookfield : Gover Publishing Company, 1989. — Т. 1. — 1350 с. — ISBN 0-85967-820-2.
  • Serge V., Sedova-Trotsky N. The Life and Death of Leon Trotsky. — New York : Basic Books, Inc. Publishers, 1975. — ISBN 9780465039425.
  • Волкогонов Д. А. Троцкий: Политический портрет. — М. : АСТ, 1998. — Т. 2. — 416 с. — (Всемирная история в лицах) — ISBN 5-237-00974-3.
  • Nachwort des amerikanischen Herausgeber (Послесловие американского издателя) // Mein Leben. Versuch einer Autobiographie / Leo Trotzki. — Berlin : S. Fischer Verlag, 1929.
  • Koch C. Moja Žin'. Opyt avtobiografi // Kindlers Literatur Lexikon. Taschenbuchausgabe. — München, 1986. — Т. 8. — ISBN 3-423-05999-0.
  • Троцкий Л. Д. Моя жизнь. Опыт автобиографии / отв. за випуск А. В. Дмитриев. — М. : Панорама, 1991. — 624 с. — ISBN 5-85220-067-0.
  • Троцкий Л. Д. Моя жизнь / Предисл. докт. ист. наук И. С. Розенталь. — М. : Вагриус, 2001. — 572 с. — (Мой 20 век) — 7000 прим. — ISBN 5-264-00571-0.
  • И. Дойчер. Троцкий в изгнании / Пер. с англ. Н. Н. Яковлева. Послесл. и коммент. Н. А. Васецкого. — М. : Политиздат, 1991. — 590 с. — 150000 прим. — ISBN 5-250-01472-0.
  • Черняев В. Троцкий // Критический словарь русской революции. 1914—1921 = Critical companion to the Russian revolution: 1914—1921 / Е. Актон[en], У. Г. Розенберг, В. Ю. Черняев (сост.). — 2-е изд., испр. и доп. — СПб. : Нестор-История, 2014. — 768 с. — 1000 прим. — ISBN 978-5-4469-0360-3.
  • Фейхтвангер Л. Глава VI. Сталин и Троцкий // Москва 1937: Отчет о поездке для моих друзей = Moskau 1937: Ein Reisebericht für meine Freunde / ред. И. Анисимов, пер. с нем. издат. «Художественная литература». — М. : Гослитиздат, 1937. — 121 с. — 200000 прим.
  • Service R. Trotsky: A Biography. — Cambridge : Belknap Press / Harvard University Press, 2009. — 648 с. — ISBN 978-0674036154.
  • Broué P. XLI. Le travail littéraire // Троцкий = Trotsky. — Fayard, 1988. — 1105 с. — ISBN 9782213022123.
  • Mauriac F. Mémoires intérieurs. — Paris : Flammarion, 1959. — 260 с.
  • Le Blanc P.[en]. Leon Trotsky. — Reaktion Books, 2015. — 224 с. — (Critical Lives) — ISBN 978-1780234304.
  • Segal R.. Leon Trotsky: A Biography. — 1st ed. — Pantheon Books, 1979. — 464 с. — ISBN 978-0394507040.
  • Swain G.. Trotsky. — Pearson Education, 2006. — 237 с. — (Profiles in power) — ISBN 9780582771901.
  • Thatcher I. D.. Trotsky on Trotsky // Троцкий = Trotsky. — Routledge, 2005. — 264 с. — (Routledge Historical Biographies) — ISBN 9781134572144.
  • Шмелев А. Н.. Исторический опыт борьбы ленинской партии против троцкизма за построение социализма в СССР (1923—1927 гг.). — Л. : видавництво ЛГУ, 1984. — 249 с. — 2266 прим.
  • McCauley M.[en]. Trotsky // Who's Who in Russia Since 1900. — Routledge, 2002. — 296 с. — ISBN 9781134772148.
Статті
  Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Моє_життя_(Троцький)&oldid=43234930