Московський академічний театр імені Володимира Маяковського

Моско́вський академі́чний теа́тр і́мені Володи́мира Маяко́вського (рос. Московский академический театр имени Владимира Маяковского) — один з найстаріших театральних колективів Росії. У різні роки називався: Театр революційної сатири (Теревсат) (1920–1922), Театр Революції (1922–1943), Московський театр Драми (1944–1954).

Московський академічний театр імені Володимира Маяковського
рос. Московский академический театр имени Владимира Маяковского

55°45′22″ пн. ш. 37°36′05″ сх. д. / 55.75630008002777771° пн. ш. 37.601627260027775890° сх. д. / 55.75630008002777771; 37.601627260027775890Координати: 55°45′22″ пн. ш. 37°36′05″ сх. д. / 55.75630008002777771° пн. ш. 37.601627260027775890° сх. д. / 55.75630008002777771; 37.601627260027775890
Країна Росія Росія
Місто
Адреса
вул. Велика Никитська, буд. 19
Назва на честь
(епонім)
Маяковський Володимир Володимирович
Архітектор Konstantin Terskyd
 Архітектурний стиль псевдоросійський стиль
Тип театральна організаціяd, театр
Засновник Мейєргольд Всеволод Емільович
Відкрито 1922
Оф. відкриття 1920
mayakovsky.ru
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
Ідентифікатори і посилання
EUTA theatre ID 1687

Мапа

CMNS: Московський академічний театр імені Володимира Маяковського у Вікісховищі

Історія ред.

Будівля, в якій перебуває театр нині, збудована у 1886 році спеціально для гастролей іноземних знаменитостей. На цій сцені у той час грали Сара Бернар, Елеонора Дузе, Ернесто Поссарт, Жан Муне-Сюллі, тощо. На межі XIX–XX століть театр мав назву «Інтернаціональний» через загальноєвропейський склад артистів, що тут виступали.

Жовтневий переворот змінив долю театра. У 1920 році в будівлі театру розмістився Театр революційної сатири (Теревсат), а у 1922 році він був перетворений на Театр революції. Саме з 1922 року веде свою офіційну біографію Театр імені Маяковського. Керівником театру призначений Всеволод Меєрхольд, який пропрацював у ньому два роки.

У 1931 році театр очолив Олексій Попов, при ньому були поставлені такі спектаклі, як: «Поема про сокиру», «Мій друг», «Ромео і Джульєтта», «Загибель екадри», «Собака на сіні», «Таня», «Безприданниця», «Марія Стюарт» та інші.

З початком німецько-радянської війни у 1941–1943 роках театр перебував у евакуації в Ташкенті. У 1943 році театр повернувся до Москви, де в нього влились раніше об'єднані трупи московського Театру Ленсовєта і Московського театру драми (працювали під керівництвом Миколи Горчакова у приміщенні Театру Революції).

З 1943 по 1954 роки театр іменувався Московським театром драми. Тоді ж, у 1943, театр очолив Микола Охлопков. За його керівництва, що тривало до 1967 року, у театрі поставлені такі спектаклі, як «Молода гвардія», «Мати», «Зикови», «Гроза», «Гамлет», «Клоп», «Аристократи», «Іркутська історія», «Мамаша Кураж…», «Медея», «Смерть Тарелкіна» й інші.

У 1954 році театру присвоєне ім'я Володимира Маяковського.

З 1968 по 2001 роки театр очолював Андрій Гончаров. Найвизначнішими спектаклями цих років були: «Таланти і шанувальники», «Діти Ванюшина», «Розгром», «Трамвай Бажання», «Людина з Ламанчі», «Банкрут», «Бесіди з Сократом», «Біг», «Чайка», «Леді Макбет Мценського повіту», «Життя Клима Самгіна», «Плоди просвіти», «Захід», «Наполеон Перший», «Жертва століття», «Ляльковий будинок»…

У січні 2002 року до Театру імені Маяковського прийшов новий художній керівник — Сергій Арцибашев, який пробув на цій посаді до березня 2011 року й був змушений подати у відставку на вимогу групи акторів театру[1].

З травня 2011 року художнім керівником театру є Міндаугас Карбаускіс.

Примітки ред.

  1. [Худрук Театра Маяковского со скандалом ушел в отставку (рос.). Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 20 березня 2014. Худрук Театра Маяковского со скандалом ушел в отставку (рос.)]

Посилання ред.