Московське (Ставропольский край)
Моско́вське (рос. Московское) — село в Ізобіленському районі (міському окрузі) Ставропольского краю Російської Федерації.[1]
| село Московське | |
|---|---|
| рос. село Московское | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Ставропольський край |
| Муніципальний район | Ізобільненський район |
| Міський округ | Ізобільненський міський округ |
| Код ЗКАТУ: | 07220807001 |
| Код ЗКТМО: | 07620407101 |
| Основні дані | |
| Час заснування | 1778 рік |
| Населення | 5623 особи (станом на 2010 рік) |
| Поштові індекси | 356135 |
| Телефонний код | +7 86545 |
| Географічні координати: | 45°17′16″ пн. ш. 41°55′45″ сх. д. / 45.28777777780577196° пн. ш. 41.92916666669477621° сх. д.Координати: 45°17′16″ пн. ш. 41°55′45″ сх. д. / 45.28777777780577196° пн. ш. 41.92916666669477621° сх. д. |
| Часовий пояс | UTC+3 |
| Мапа | |
  Московське | |
|
| |
Географія ред.
Село розташоване на північно-східних схилах Ставропольської височини[2].
Відстань до крайового центру становить 27 км.
Відстань до районного центру становить 20 км.[3]
Історія ред.
У 1777—1778 роках (за іншими даними у 1780 році) при фортеці № 9 (Московської) Азово-Моздокської лінії утворилась станиця Московська Хопьорського полку Кавказского лінійного козацького[4] війська. У 1826 році козача станица була переселена на Кубань у станицю Барсуковську, а на місці козаків поселені селяни. Також існують свідчення про те, що село Московське заснували у 1816—1817 роках переселенці з Курскої губернії.[5][6] Село входило до Ставропольського повіту Ставропольської губернії.
В 1918 році у губернії почався процес колективізації, яка не була здійснена до кінця через Громадянську війну на теренах колишньої Російської імперії. Після остаточного встановлення радянської влади у регіоні стали створюватися комуни та артілі, що організовувались колишніми червоноармійцями. У 1921 році у селі Московське були утворені артілі імені Зінов’єва та «Новий труд», у 1924 році — машинні товариства «Групи Бідноти» та «Агроном».[7][8]
Постановою ВЦВК від 2 червня 1924 року Ставропольска губернія, яка з лютого того ж року перебувала у складі Південно-Східної області, була перетворена в одноіменний округ, у який увійшли 10 районів, у тому числі Московський район з центром у селі Московське (з 25 березня 1929 року район став називатися Ізобільно-Тищенським з центром у селі Ізобільно-Тищенськ (сучасне місто - Ізобільний)).[9][10]
Станом на 1925 рік село Московське було адміністративним центром Московської сільради Московського району Ставропольського округу Північно-Кавказского краю (з 1937 року — Орджонікідзевський край, з 1943 року — Ставропольский край)[11].
Згідно «Списку населених місць Північно-Кавказского краю» станом на 1925 рік, село складалося з 1270 дворів, у яких проживали 7251 особа (3523 чоловіків та 3728 жінок). У Московському було 3 партійні організації, початкова школа, 2 бібліотеки та 14 невеликих промислових підприємства (включно з шістьма кузнями та п’ятьма млинами). Згідно з переписом 1926 року по Північно-Кавказскому краю, у селі налічувалось 1632 господарства і 8206 жителів (3906 чоловіків та 4300 жінок), з котрих 8120 — росіяни.
До 2017 року було адміністративним центром сільського поселення Московської сільради[12][13][14].
Населення ред.
Динаміка чисельності населення села Московське:[15][16][17][18][19][20][21]
Згідно з даними перепису 2002 року, 86 % населения становлять росіяни.
Інфраструктура ред.
На території села Московське знаходятся Будинок культури, бібліотека № 9, дитячий садок № 42 «Теремок», средня школа № 4, державний агротехнический колледж.
Вулична сіть налічує 33 вулиці і 10 провулків.[22]
У східній околиці села розташований відкритий цвинтар площею 100 тыс. м².[23]
Транспорт ред.
Через село проходить федеральна траса 07К-041 «Ставрополь — Ростов-на-Дону». З Ставрополя у Московське заїжджають автобуси, які йдуть у Ростов-на-Дону, Москву тощо.
Релігійні та культові споруди ред.
- Храм Миколи Чудотворця, побудований в 1839 році[джерело не вказане 2533 дні]. Був реконструйований у 2016 році.
Спорт ред.
В селі діє любительський футбольний клуб «Старт». Він грає у Відкритій першості Ізобіленського району.
Пам'ятки ред.
- Фортечний вал, збудований у добу російського завоювання Кавказу.[24]
- Братська могила червоних партизанів і вояків радянської армії, які загинути у 1918 році.[25]
- Братська могила 11 радянським воякам, які загинути у боротьбі з нацистами. 1942—1943, 1959 року.[26]
- Фундамент Московської фортеці[джерело не вказане 2290 днів].
- За даними «Енциклопедичного словника Ставропольского краю» (2006), у околицях села зібрано близько «50 половецьких баб з каменю, знайдені решти давніх тварин: китів, південного слона, парнокопитних».[5]
Примітки ред.
- ↑ Реестр зарегистрированных в АГКГН географических названий объектов на 18/11/2011. Ставропольский край : [арх. 12.05.2017].
- ↑ Московское // Энциклопедический словарь Ставропольского края / Е. А. Абулова и др. ; гл. ред. : доктор социологических наук, профессор В. А. Шаповалов ; рецензенты: академик РАН Ю. А. Поляков, доктор исторических наук, профессор О. Г. Малышева.
- ↑ Справочник административно-территориального устройства Ставропольского края за 2016 год : [арх. 28.07.2017] // Официальный портал органов государственной власти Ставропольского края.
- ↑ Гниловской В. Г. Словарь некоторых географических имён Ставрополья // Помилка: не задано параметр
|назва=в шаблоні {{публікація}}. — Ставрополь : Ставропольское книжное издательство, 1954. — С. 315. — 328 с. — ISBN 5-1670389-А. - ↑ а б Московское // Помилка: не задано параметр
|назва=в шаблоні {{публікація}}. — Ставрополь : Изд-во СГУ, 2006. — С. 378. — 231—232 с. - ↑ Московское, село // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Заседание 12 января (утреннее) // Помилка: не задано параметр
|назва=в шаблоні {{публікація}}. — Ставрополь : [Б. и.], 1925. — С. 15. - ↑ Список сельских хозяйственных кооперативов по Ставропольскому округу на 7 февраля 1925 года // Помилка: не задано параметр
|назва=в шаблоні {{публікація}}. — Ставрополь : [Б. и.], 1925. — С. 26—27. — 31 с. - ↑ Помилка: не задано параметр
|назва=в шаблоні {{публікація}}. — Сборник постановлений и распоряжений Всероссийского Центрального Комитета XI созыва и его Президиума. — 1924. — № 2. — С. 24—25. - ↑ Туристский паспорт Изобильненского муниципального района Ставропольского края : [арх. 02.04.2016] // Официальный сайт администрации Изобильненского муниципального района Ставропольского края.
- ↑ Хроника административно-территориальных изменений, проводившихся в области, губерниях и крае (1785—1998) / Е. А. Абулова и др. ; гл. ред. : доктор социологических наук, профессор В. А. Шаповалов ; рецензенты: академик РАН Ю. А. Поляков, доктор исторических наук, профессор О. Г. Малышева. — Ставрополь : Изд-во СГУ, 2006. — С. 434—436.
- ↑ Постановление Правительства от 4 мая 2006 года № 63-п Ставропольского края «Об утверждении Реестра административно-территориальных единиц Ставропольского края» : [арх. 24.05.2017].
- ↑ Закон Ставропольского края от 07 июля 2011 года № 59-кз «О внесении изменений в законы Ставропольского края об установлении границ муниципальных образований Ставропольского края» : [арх. 03.04.2017] // Официальный сайт Думы Ставропольского края.
- ↑ Закон Ставропольского края от 14 апреля 2017 № 35-кз «О преобразовании муниципальных образований, входящих в состав Изобильненского муниципального района Ставропольского края, и об организации местного самоуправления на территории Изобильненского муниципального района Ставропольского края» : [арх. 22.05.2017] // Официальный интернет-портал правовой информации.
- ↑ Сборник статистических сведений о Ставропольской губернии / сост. действительный член-секретарь Статистического комитета И. В. Бентковский. — Ставрополь : Ставропольский губернский статистический комитет, 1881. — Вып. IX : Статистика населённых мест и поземельной собственности в Ставропольской губернии. — 262 с.
- ↑ Населённые места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 года : [арх. 17 августа 2013] / предисл.: Н. Тройницкий. — Санкт-Петербург : Типография «Общественная польза». Паровая типо-лит. Н. Л. Ныркина, 1905. — X, 270, 120 с. — (Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года / под ред. Н. А. Тройницкого).
- ↑ Памятная книжка Ставропольской губернии на 1904 год / сост. Л. Н. Кулисич ; Ставропольский губернский статистический комитет. — Ставрополь : Типография наследн. Берка «Северного Кавказа», 1904. — 237 с.
- ↑ Список населённых мест Северо-Кавказского края / Северо-Кавказское краевое статистическое управление. — Ростов-на-Дону, 1925. — XII, 649 с. — (Материалы по статистике Северо-Кавказского края).
- ↑ Поселенные итоги переписи 1926 года по Северо-Кавказскому краю / Северо-Кавказское краевое статистическое управление. Отдел переписи. — Ростов-на-Дону, 1929. — II, 468, 83 с.
- ↑ Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. Общая численность населения (в т.ч. мужчин, женщин) по муниципалитетам и населённым пунктам Ставропольского края : [арх. 05.04.2015] // Сайт управления Федеральной службы государственной статистики по Северо-Кавказскому федеральному округу (Северо-Кавказстата). — Дата обращения: 05.04.2015.
- ↑ Численность населения по каждому городскому и сельскому населённому пункту Ставропольского края на дату ВПН-1989 и ВПН-2002 : [арх. 12.01.2015] // Сайт Ставропольстата. — Дата обращения: 12.01.2015.
- ↑ Московское // «КЛАДР» — Классификатор адресов Российской Федерации. — Дата звернення: 11.03.2019.
- ↑ Приказ министерства жилищно-коммунального хозяйства Ставропольского края от 19 мая 2017 года № 151 «О внесении изменения в реестр кладбищ, расположенных на территории Ставропольского края, утверждённый приказом министерства жилищно-коммунального хозяйства Ставропольского края от 30 сентября 2016 г. № 391» // Электронный фонд правовой и нормативно-технической документации.
- ↑ Крепостной вал, воздвигнутый во времена завоевания Кавказа. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 2 серпня 2012.
- ↑ Братская могила красных партизан и воинов советской армии, погибших в 1918 году. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 2 серпня 2012.
- ↑ Памятник погибшим воинам. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 4 травня 2020.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |