Моріц Естергазі

угорський політик

Моріц Естергазі (угор. Esterházy Móric; 27 квітня 1881, Орослань, Австро-Угорщина — 28 червня 1960, Відень, Австрія) — прем'єр-міністр Угорщини в 1917.

Моріц Естергазі
угор. Esterházy Móric
Моріц Естергазі
Моріц Естергазі
Прапор
Прапор
Прем'єр-міністр Королівства Угорщина
15 червня — 20 серпня 1917
Попередник: Іштван Тиса
Спадкоємець: Шандор Векерле
 
Народження: 27 квітня 1881(1881-04-27)[1]
Majk[d], Оросланьd, Комаром-Естерґом, Угорщина[1]
Смерть: 26 червня 1960(1960-06-26)[1] (79 років)
Відень, Австрія[1]
Країна: Угорщина
Релігія: латинська церква[2]
Партія: Constitution Partyd[3], Національна конституційна партіяd[3], Christian Economic and Social Partyd[4] і United Christian Partyd[4]
Рід: Естергазі
Батько: Moriz Esterházy von Galánthad
Мати: Františka de Paula Schwarzenbergd
Шлюб: Countess Margaret Karolyid
Діти: Mátyás Esterházyd[5], Count Marcel Gyula Esterhazyd[5], Count Menyhert Alajos Esterhazyd[5] і Countess Monika Margit Esterhazyd[5]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Біографія ред.

Він походив із впливової аристократичної сім'ї Естергазі. У 1899-1904 навчався в Будапешті і Оксфорді. З 1905 брав участь у політичному житті. Після початку Першої світової війни добровольцем пішов в армію, служив на фронтах в Росії і Сербії. У 1917 він був відправлений назад в резерв, а 15 червня того ж року був призначений імператором Карлом I Габсбургом (угорський король Карл IV) прем'єр-міністром Королівства Угорщини. Він був насамперед реформатором виборчої системи.

З 25 січня по 8 травня 1918 року входив до кабінету Шандора Векерле — спочатку як міністр без портфеля (за фактом — охорона здоров'я), потім як керівник міністерства у справах релігії та народної освіти. Під час Угорської радянської республіки керував землеробською школою в Чакварі[en], після падіння диктатури пролетаріату пішов у відставку і пішов займатися сільським господарством у своєму маєтку.

У політику повернувся у 1931 році, обраний від Християнської економічної та соціальної партії. У 1939 та 1944 роках проходив як кандидат Партії угорського життя. Підтримував спроби уряду Міклоша Каллаї укласти перемир'я з Антигітлерівською коаліцією та вивести країну з війни, за що після приходу до влади нацистської партії «Схрещені стріли» було схоплено гестапо 16 жовтня 1944 року та депортовано з країни за вказівкою уряду. У лютому 1945 року був кинутий до концентраційного табору Маутхаузен, звідки зміг повернутися до Угорщини лише у вересні того ж року. У 1951 році разом із сім'єю був висланий урядом Ракоші зі столиці; під час інтернування працював гробокопачем. У 1956 році разом із дочкою емігрував до Відня.

Примітки ред.

Джерела ред.