Відкрити головне меню

Maurice Goldhaber
Goldhaber,Maurice 1937.jpg
Народився 18 квітня 1911(1911-04-18) (108 років)
Львів, Австро-Угорщина
Помер 11 травня 2011(2011-05-11)[1][2][3] (100 років)
США
Місце проживання США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Національність австрієць
Діяльність фізик, фізик-ядерник, викладач університету
Alma mater Кембриджський університет
Сфера інтересів ядерна фізика
Заклад Іллінойський університет
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Джеймс Чедвік
Відомі учні Норман Рамзей
Член Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук, Американське філософське товариство[4], Американська асоціація сприяння розвитку науки[4] і Американське фізичне товариство[4]
Відомий завдяки: нейтрино, хіральність
У шлюбі з Gertrude Scharff Goldhaber[d][5]
Нагороди премія Енріко Фермі

Моріс Гольдхабер у Вікісховищі?

Мо́ріс Го́льдхабер (нім. Moritz Goldhaber; 18 квітня 1911(19110418), Львів — 11 травня 2011, США) — фізик-ядерник (США).

БіографіяРедагувати

Навчався в Кембриджському університеті. З 1945 — професор фізики (Іллінойський університет).

М. Гольдхабер відкрив, що ядро атома важкого водню складається з протона і нейтрона. Результати його досліджень та відкриттів 1937 року були використані під час розробки перших атомних реакторів. Вчений відкрив, що берилій є добрим гальмівником (сповільнювачем) швидких нейтронів, що сприяє кращому розщепленню атомів урану. Відтоді берилій широко використовується в ядерних реакторах.

М. Гольдхабер — член Національної академії наук, Американського філософського товариства, почесний доктор бельгійського Лювенського, Нью-Йоркського, Тель-Авівського університетів. Вчений — лауреат багатьох нагород, зокрема, Пам'ятної відзнаки Роберта Оппенгеймера, Національної медалі науки. Він також удостоєний премії Енріко Фермі за досягнення в галузі ядерної фізики (вручив особисто тодішній Президент США Білл Клінтон).

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.