Джеймс Чедвік

Сер Дже́ймс Че́двік (англ. Sir James Chadwick; 20 жовтня 1891(18911020), Чешир — 24 липня 1974) — англійський фізик, лауреат Нобелівської премії 1935 року за відкриття нейтрона.

Джеймс Чедвік
англ. James Chadwick
Народився	20 жовтня 1891(1891-10-20) Боллінгтон, Чешир, Англія
Помер	24 липня 1974(1974-07-24) (82 роки) Кембридж, Англія
Країна	Велика Британія
Національність	англієць
Діяльність	фізик-ядерник, викладач університету, фізик
Alma mater	Манчестерський університет Кембриджський університет.
Галузь	фізика, нейтрон, атомна бомба і радіоактивність
Заклад	Манчестерський університет Ліверпульський університет Манчестерський університет Вікторіїd
Посада	Master of Gonville and Caius College, Cambridged
Науковий ступінь	магістр природничих наукd (1912) і доктор філософії (червень 1921)
Науковий керівник	Ернест Резерфорд
Відомі учні	Моріс Ґольдгабер Ernest C. Pollardd Charles Drummond Ellisd Dai Chuanzengd
Аспіранти, докторанти	Charles Drummond Ellisd Моріс Ґольдгабер Albert Crewed Ernest C. Pollardd
Членство	Лондонське королівське товариство Саксонська академія наук Папська академія наук Нідерландська королівська академія наук Американське філософське товариство Американське фізичне товариство
Війна	Перша світова війна
Відомий завдяки:	відкриття нейтрона
У шлюбі з	Aileen Stewart-Brownd
Нагороди	член Лондонського королівського товариства (1927) медаль Г'юза (1932) медаль Фарадея (1950) медаль Франкліна (1951) Melchett Medald (1946) Медаль і премія Майкла Фарадея (1967) Бейкерівська лекція (1933) медаль і премія Гатрі (1967)
Джеймс Чедвік у Вікісховищі

Біографія

Народився у Боллінгтоні 20 жовтня 1891 року. Батько — Джозеф Чедвік, мати — Анна Марі Нолес. Навчався в Манчестерській вищій школі, Манчестерському і Кембриджському університетах. У 1913 році працював разом із Гансом Гейгером в Політехнічному університеті Берліна. На початку Першої світової війни його було кинуто до табору для цивільних, поки за нього не заступилася лабораторія Гейгера.

У 1923—1935 роках викладав у Кембриджському університеті і був заступником Ернеста Резерфорда у Кавендішській лабораторії. У 1935—1948 роках — професор Ліверпульського університету. Під час Другої світової війни очолював групу англійських вчених, які працювали в лабораторії Лос-Аламоса (США) над створенням атомної зброї (1943—1945). Ця розробка отримала назву «Мангеттенський проєкт». 1948 року повернувся до Кембриджського університету і працював там протягом десяти років.

Перші наукові праці були присвячені вивченню природної радіоактивності. 1914 року показав безперервність спектра β-випромінювання. Своїми дослідами з розсіяння α-частинок ядрами срібла, міді, платини остаточно підтвердив теорію атома Резерфорда. Також виміряв заряди атомних ядер і підтвердив рівність їх порядковому номеру елемента у Періодичній системі Дмитра Менделєєва.

З початку 20-х років виконав серію безуспішних дослідів з виявлення нейтронів при електричних розрядах у водні, намагаючись підтвердити гіпотезу про можливість існування таких частинок, висунуту Е. Резерфордом 3 червня 1920 року у Бакеріанській лекції, прочитаній на тему «Нуклеарна будова атома».

Джеймс Чедвік та інші вчені продовжували спроби з виявлення елементарних частинок — нейтронів. У 1930-ті роки німецькі фізики Вальтер Боте і Герберт Беккер бомбардуючи α-частинками берилій, бор, виявили, що вони випускають промені з великою проникною здатністю, які були спочатку прийняті за жорсткі γ-промені. На початку січня 1932 року Ірен і Фредерік Жоліо-Кюрі повідомили про результати своїх досліджень з цим випромінюванням і показали, що воно здатне вибивати з водневовмістких речовин протони, надаючи їм великої швидкості.

Проте жорсткі γ-промені через недостатність власної енергії цього здійснити не могли. Провівши серію експериментів, Чедвік довів, що фотонна інтерпретація берилієвого випромінювання несумісна із законом збереження енергії, і показав, що всі труднощі зникають, якщо припустити, що берилієве випромінювання складається з частинок з масою, яка майже дорівнює масі протона, і нульовим зарядом, що він їх назвав нейтронами. Повідомлення про це вчений уперше опублікував 27 лютого 1932 року на сторінках англійського журналу «Nature».

За відкриття нейтрона у 1935 році удостоєний Нобелівської премії. Також займався дослідженням ланцюгової ядерної реакції; одним з перших розрахував критичну масу для урану-235. Автор багатьох наукових праць, був обраний членом ряду наукових товариств і академій.

• 
  Перший ряд: Джеймс Чедвік, Ганс Гейгер, Ернест Резерфорд, Штефан Меєр і Карл Прибрам. Другий ряд: Дьєрдь де Гевеші, фрау Гейгер, Ліза Майтнер і Отто Ган (1932 рік).
• 
  Сольвеївська конференція (1933 рік).
• 
  Джеймс Чедвік, Леслі Гровз, Річард Толмен і Генрі Де Вульф Сміт (1945 рік).

Посилання

• Чедвік // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Chadwick's article in Nature (10 May 1932: «The Existence of a Neutron»)
• Another letter (3 months earlier) from Chadwick to Nature
• Кордун Г. Г. Учням про видатних фізиків. — Київ: «Радянська школа», 1979. — 134с., іл.