Мордовець Йосип Лаврентійович

Йосип Лаврентійович Мордовець (18 квітня 1899(18990418), село Недайвода Катеринославської губернії, тепер Криворізького району Дніпропетровської області — 20 лютого 1976, місто Кишинів, тепер Молдова) — радянський діяч органів державної безпеки, міністр державної безпеки і голова КДБ Молдавської РСР, генерал-майор. Депутат Верховної ради Молдавської РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 2—4-го скликань.

Мордовець Йосип Лаврентійович
Народився	6 (18) квітня 1899 або 1899 Недайвода, Веселотернівська волость, Верхньодніпровський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер	20 лютого 1976(1976-02-20) або лютий 1976 Кишинів, Молдавська РСР, СРСР
Національність	українець
Діяльність	військовослужбовець
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	генерал-майор
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в селянській родині. У 1912 році закінчив церковно-парафіяльну школу в рідному селі Недайвода.

З жовтня 1912 до жовтня 1918 року працював коногоном, відкатником, вибійником на Олександрівському руднику шахти № 4 Дніпровського повіту Катеринославської губернії.

З жовтня 1918 до лютого 1919 року — рядовий загону Савенка та Криворізького червоногвардійського полку.

З лютого 1919 до квітня 1923 року — рядовий окремого кавалерійського полку 14-ї армії РСЧА та берегової оборони Чорного моря.

У квітні 1923 року повернувся до рідного села, наймитував у заможних селян.

У жовтні 1924 — листопаді 1925 року — секретар сільради села Недайвода.

У листопаді 1925 — липні 1926 року — діловод виконавчого комітету Криворізької районної ради.

У липні 1926 — грудні 1927 року — голова Криворізького районного комітету Спілки радторгслужбовців.

У грудні 1927 — січні 1930 року — інформатор Криворізького районного комітету КП(б)У.

Член ВКП(б) з липня 1929 року.

В органах державної безпеки з січня 1930 року. У січні 1930 — червні 1931 року — уповноважений Долинського районного відділу ДПУ.

У червні — грудні 1931 року — начальник Долинського районного відділу ДПУ.

У грудні 1931 — липні 1935 року — начальник Магдалинівського районного відділу ДПУ (НКВС) Дніпропетровської області.

У липні 1935 — липні 1938 року — начальник Городоцького районного відділу НКВС Кам'янець-Подільського округу.

У липні — вересні 1938 року — начальник 2-го відділу УДБ Управління НКВС по Кам'янець-Подільській області.

У вересні 1938 — грудні 1939 року — помічник начальника Управління НКВС по Кам'янець-Подільській області.

У грудні 1939 — 7 серпня 1940 року — заступник начальника УНКВС по Кам'янець-Подільській області.

З січня по 22 квітня 1940 року — в.о. начальника УНКВС по Кам'янець-Подільській області.

7 серпня 1940 — березень 1941 року — заступник народного комісара внутрішніх справ Молдавської РСР.

У березні — липні 1941 року — заступник народного комісара державної безпеки Молдавської РСР.

Під час німецько-радянської війни з 25 липня 1941 до травня 1942 року — заступник начальника Особливого відділу НКВС Південного фронту. У травні — грудні 1942 року — заступник начальника Особливого відділу НКВС Північно-Кавказького фронту. 17 грудня 1942 — березень 1943 року — заступник начальника Особливого відділу Чорноморської групи військ Закавказького фронту. У квітні 1943 — лютому 1944 року — заступник начальника УКР СМЕРШ Закавказького фронту. 21 лютого — 31 липня 1944 року — заступник начальника УКР СМЕРШ 2-го Українського фронту.

31 липня 1944 — 16 березня 1953 року — народний комісар (з 1946 року — міністр) державної безпеки Молдавської РСР.

16 березня 1953 — 4 травня 1954 року — міністр внутрішніх справ Молдавської РСР.

6 травня 1954 — 30 березня 1955 року — голова КДБ при РМ Молдавської РСР.

З листопада 1955 до листопада 1956 року — начальник відділу кадрів Міністерства комунального господарства Молдавської РСР.

З листопада 1956 року — персональний пенсіонер у місті Кишиневі.

Помер 20 лютого 1976 року. Похований у Кишиневі на Центральному (Вірменському) цвинтарі.

Звання

• молодший лейтенант державної безпеки (23.03.1936);
• лейтенант державної безпеки (23.08.1938);
• старший лейтенант державної безпеки (11.01.1940);
• капітан державної безпеки (28.04.1941);
• майор державної безпеки (1942);
• полковник державної безпеки (14.02.1943);
• комісар державної безпеки (9.03.1945);
• генерал-майор (9.07.1945).

Нагороди

• два ордени Леніна (11.10.1949,);
• три ордени Червоного Прапора (27.03.1942; 12.05.1945; 24.08.1949);
• орден Вітчизняної війни І ст.;
• два ордени Червоної Зірки (3.11.1944,);
• орден «Знак Пошани» (26.04.1940);
• нагрудний знак «Почесний співробітник ВНК—ДПУ (XV)» (14.08.1938);
• 6 медалей.

Джерела

• Мордовец Иосиф Лаврентьевич [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Мордовец Иосиф Лаврентьевич [Архівовано 17 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)