Монастир шариток (Луцьк)
Монастир шариток — пам'ятка архітектури національного значення, розташована на вулиці Кафедральній, 17-19, в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк»[1]. Будівлі, де розміщувався монастир, належали кафедральному костелу Святої Трійці і були споруджені у XVI ст. та перебудовані у XVIII. Монастир шариток був частково розміщений у колишніх кафедральних спорудах костелу. «Монастир шариток» є просто назвою будинків за адресою Кафедральна, 17 та 19, і не відображає найдавнішого чи хронологічно найдовшого призначення будівель.
| Монастир шариток у Луцьку | |
|---|---|
 Монастир шариток | |
| 50°44′52″ пн. ш. 25°19′28″ сх. д. / 50.74778° пн. ш. 25.32444° сх. д.Координати: 50°44′52″ пн. ш. 25°19′28″ сх. д. / 50.74778° пн. ш. 25.32444° сх. д. | |
| Тип споруди | монастир |
| Розташування |  Україна, Луцьк |
| Початок будівництва | XV—XVI століття |
| Кінець будівництва | 1552 |
| Зруйновано | 1781 |
| Відбудовано | кінець XVIII століття |
| Належність | РКЦ |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Адреса | вулиця Кафедральна, 17, 19 |
  Монастир шариток (Луцьк) (Україна) | |
 | |
 Монастир шариток у Вікісховищі | |
Історія
ред.У 1427 році Вітовт переніс католицьку кафедру із Володимира в Луцьк[2]. В цей час був збудований костел Святої Трійці. У 1545 році за сприяння луцького єпископа Юрія Фальчевського був споруджений новий костел і кілька кам'яниць навколо нього для потреб кафедри.
У 1781 році костел згорів і не міг бути відбудованим. Натомість відбудування зазнали кафедральні приміщення. Наново відбудованим виявилася східна частина споруд[3]. Зараз це вул. Кафедральна, 19. У чотирьох кімнатах нового корпусу розмістилася шляхетська школа, створена на базі єзуїтського колегіуму[4] та Троїцької латинської школи, а іншу частину приміщення (західну — Кафедральна, 17) займав притулок для старців та калік.
У 1782 році за фундаторства шляхтянки Юзефи Поляновської поряд із колишніми кафедральними спорудами був зведений сиротинець для дівчат «Ангеліка». У притулку вона утримувала до 70 чоловік[5].
У 1829 році єпископ Каспер Цецишовський скерував до Луцька представниць ордену шариток. Для опіки їм одразу був переданий сиротинець «Ангеліка» та шпиталь для старців. Діяльність шариток зосереджувалася навколо догляду за людьми у цих установах та їхнього виховання. Іншу частину приміщення продовжувала займати школа. Деякий час тут діяла гімназія. У ній викладав Пантелеймон Куліш. З 1860 р. почало діяти початкове училище, де бував Тадеуш Чацький[6].
В середині XIX століття російська влада активно боролася проти католицизму на Волині, внаслідок чого було закрито дуже багато монастирів та костелів[7]. Те саме спіткало і монастир шариток. У 1866 році він був скасований. Разом із ним була скасована шляхетська школа. Останньою настоятелькою луцьких шариток була Йоанна Ясинська.
У 1917 році за старання організації Польської Шкільної Матері[pl] в Луцьку була утворена загальна школа ім. Королеви Ядвіги. Вона частково займала приміщення колишнього монастиря шариток. У 1921 році тут також тимчасово була розміщена Торгова школа[8].
Сьогодні
ред.
На початку 1990-х будівлю зайняло єпархіальне управління римо-католицької церкви в Луцьку. Тут знаходиться резиденція єпископа Маркіяна Трофим'яка. Крім того, тут діє мальтійська служба допомоги[9].
Архітектура
ред.П-подібний будинок монастиря шариток складається із двох частин:
- Ліве (західне) крило — вул. Кафедральна, 17 — збудоване в XV—XVI ст. На куті споруди з півночі міститься чотиригранний ризаліт, який всередині має кімнату та маленьке вікно.
- Праве (східне) крило — вул. Кафедральна, 19 — загалом наслідок перебудови після пожежі XVIII ст. Північну стіну підпирають контрфорси. Стіни оздоблені пілястрами, вікна мають наличники, підвіконні та надвіконні карнизи[3]. Зі сходу прибудований одноповерховий будинок.
З північного боку посередині є п'ятигранний ризаліт, який нагадує вежу.
Фото
ред.-
Прибудова -
Місце з'єднання лівого і правого корпусів -
Фото початку XX ст. -
Старіше ліве крило
Див. також
ред.Посилання
ред.- ↑ Старий Луцьк. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 22 лютого 2011.
- ↑ Троневич П. Луцький замок в історії України. — Луцьк, 2007 — с. 39
- ↑ а б Луцьк. Архітектурно-історичний нарис. Б.Колосок, Р.Метельницький — Київ, 1990. — с.112
- ↑ Adam Wojnicz. Łuck na Wołyniu, — Łuck, 1922 — s.53
- ↑ Łuck w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. 1, pod red. F. Sulimirskiego, B. Chlebowskiego, W. Walewskiego, t. 5, 1884, s. 778—792. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 березня 2022.
- ↑ В.Пясецький, Ф.Мандзюк. Вулиці і майдани Луцька. — Луцьк, 2005. — с.47
- ↑ Ю. М. Поліщук. Етноконфесійна політика російського царизму в Правобережній Україні (кінець XVIII — початок ХХ століття)
- ↑ Akcja kulturalno-oświatowa Polskiej Macierzy Szkolnej w Łucku od 1917 roku, — Łuck, 1931 — s.8-16[недоступне посилання]
- ↑ Malteser Lutsk[недоступне посилання]