Тадеуш Чацький

Граф Таде́уш Ча́цький (пол. Tadeusz Czacki; 28 серпня 1765(17650828) — 8 лютого 1813, Дубно) — польський освітянин, економіст, історик, нумізмат. Представник шляхетського роду Чацьких гербу Свинка. Народився у Порицьку, Волинське воєводство, Річ Посполита. Син коронного підчашого Фелікса Чацького. Вихованець отця-єзуїта Фаустина Ґродзіцького. Останній негородовий староста новгород-сіверський (1786—1792). Присвятив життя просвітництву українських земель. Член польської Освітньої Національної Комісії, Варшавського Товариство приятелів наук. Після ліквідації Речі Посполитої зазнав переслідувань і утисків з боку російської влади. Співзасновник Вищої Волинської гімназії, так званих Волинських Афін, на основі якої планувалося створити університет (з 1819 року — Кременецький ліцей). Зібрав велику Порицьку бібліотеку. Помер у Дубно, Волинська губернія, Російська імперія. Похований у Порицьку.

Тадеуш Чацький
пол. Tadeusz Czacki
Псевдо	T. C.
Народився	28 серпня 1765(1765-08-28) Порицьк, Річ Посполита
Помер	8 лютого 1813(1813-02-08) (47 років) Дубно, Російська імперія
Поховання	Порицьк
Підданство	Річ Посполита, Російська імперія
Національність	поляк
Місце проживання	Острог, Кременець
Діяльність	історик
Відомий завдяки	освітній діяч, історик, колекціонер, урядник
Знання мов	польська
Членство	Варшавське товариство друзів науки і Едукаційна комісія
Конфесія	католик
Рід	Чацькі
Батько	Фелікс Чацький
Мати	Катаржина Кароліна Малаховськаd
Родичі	Ян Малаховський (дід)
Брати, сестри	Міхал Чацький
У шлюбі з	Барбара Дембінська
Діти	Maria Czackad і Wiktor Czackid
Нагороди
Герб
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Син коронного підчашого Фелікса (Щенсного) Чацького (1723-1790) та доньки великого коронного канцлера Яна Малаховського Катажини (1729-1768). Мав двох старших сестер та брата: Розалія (1753-1821), Міхал Миколай (1755-1828), Антоніна Анна (1756-1834). У дитинстві був позбавлений опіки батька через його арешт із наказу Рєпніна за агітацію проти рівних прав для неуніятів та дисидентів. Мати померла рано, коли Тадеушу було три роки. Зі старшим братом Міхалом виховувався у Гданську під опікою стрия — коронного стражника Францішека протягом 5,5 років. Порицьк, захоплений військами Крєчєтнікова, був пограбований, знищений. Після звільнення батька виховувався у родинному домі в Порицьку під опікою отця-єзуїта Фаустина Ґродзіцкого з Львівського єзуїтського колегіуму. В 16-річному віці став практикантом задворних судів у Варшаві; у цей період вільний час присвячував самоосвіті, часто перебував у бібліотеці Залуських, зблизився з Я. Альбертранді, А. Нарушевичем. За дорученням королівської канцелярії (короля) впорядковував королівський особистий архів, частину коронної метрики. 1784 року став членом Комісії пол. Kruszcowej, де, незважаючи на молодий вік, розвинув живу діяльність. До 1785 року був останнім негородовим новгород-сіверським старостою. 1786 року Сейм обрав Т. Чацького (мав посаду новогродського старости) до комісії Коронного скарбу, в якій діяв протягом 7 років.

Діяч Освітньої комісії, що займалася питаннями освіти і просвітництва в Речі Посполитій у 1773—1779 роках. Присягнув Польській конституції в травні 1791 року. 1793 року перебував у Кракові: працював у бібліотеці Ягеллонського університету, відвідував лекції в Академії, досліджував антикварні, кляштори, мав наміри стати професором Краківського університету.

У цей час були зайняті російською імперською армією його маєтки в Порицьку, Острові, обкладений секвестром маєток у Брусилові. Під час повстання Т. Костюшка перебував у Кракові, до нього стосунку не мав. Після Другого розділу Польщі в 1793 р. і національної катастрофи — зникнення Польщі як держави, маєтки Чацького конфісковані (спочатку були повернені, потім наказано їх продати, а йому самому покинути межі Російської імперії). Чацькому вдалося частково повернути майно після смерті імператриці Катерини ІІ, коли царський престол посів імператор Павло І.

Шляхтою Київської губернії обраний послом (делегатом) на церемонію коронації імператора Росії Павла І. Під час перебування в Москві та Санкт-Петербурзі клопотав про створення в Києві суду для Київської, Подільської, Волинської губерній, поверненню процедури вибору маршалків шляхти цих губерній.

Був одружений з Барбарою Дембінською (?1770-1840). Мав трьох дітей: Марія (?1800-1826), Юзеф ( ?1800-?), Віктор (1801-1853) [1]. Марія мала чотирьох синів, померла пологами. Віктор мав чотирьох синів та двох доньок.

З 1803 року візитатор (куратор) шкіл Волинської, Подільської та Київської губерній; засновник Вищої Волинської гімназії (1805) разом із видатним польським реформатором Гуґо Коллонтаєм (від 1819 — ліцей), у якій заснував нумізматичний музей (19 тис. рідкісних монет і медалей), що став основою колекції Київського університету. Під час цієї роботи зазнавав переслідувань від російської влади (1807, 1808 роки), прикростей від університету Вільнюса (1810 року). 1811 року заснував друкарню Крем'янецького ліцею, в заповіті переказав власну бібліотеку (32 тис. томів) для нього. Сприяв поверненню з Росії на Волинь цінної бібліотеки К. Залуського.

Для Кременецької гімназії не шкодував власних грошей, іноді використовував для неї державні кошти, призначені для інших шкіл. Ректор Віленського університету Ян Снядецький у травні 1810 року виявив витрату Т. Чацьким 12 тис. рублів на своє дітище замість шкіл Житомира, Вінниці, Кам'янця на Поділлі. Спричинився до поширення шкіл, підтримував професійне шкільництво. По його смерті більшість обов'язків у Крем'янецькій комісії перейшли Міхалу Собанському.

Тіло поховали в родинному склепі в Порицьку. Серце було поховане в урні, що перебувала в актовій залі Крем'янецького колегіуму.

Праці

Праці Чацького присвячені переважно історичному праву. Визначніші з них — О nazwisku Ukrainy і początki kozaków («Про назву „Україна“ і зародження козацтва», 1801), «Про литовські і польські закони» (1800—1801), «Чи римські закони були основою польських законів?» (1809) та інші.

Переважну частину рукописів короля Станіслава Августа після Т. Чацького (отримав у момент його абдикації (зречення)) набув князь Адам Єжи Чарторийський.

Найголовніші

1. Mowa miana w imieniu Komisji Kruszcowej do Stanisława Augusta 1785 r. 26 marca, brak miejsca wydania (1785)
2. Odpowiedź na pismo Imci Pana Grumerta w kwestii, czy Imość Pan Zughöer może być umieszczony w liczbie posłów monarchów i czy, będąc umocowanym do sprawowania interesów Kurlandii książęcia w Polszcze, powinien podlegać jurysdykcji krajowej, Warszawa 1787
3. Refleksje nad uszkodzeniem dla krajów polskich wynikającym z zaniedbywania handlu, pochodzącego z mniej ważenia porzuconej nad Gdańskiem opieki, brak miejsca wydania 1790
4. Opis obrad sejmowych we 12-tu dniach miesiąca maja 1790, rękopis, (informacja A. Osińskiego)
5. Usprawiedliwienie się… w materii kupna i reperacji pałacu dla posła rosyjskiego… podane d. 3 lutego 1791, (Warszawa 1791)
6. Mowa… w czasie pierwszego zasiadania na Komisji Skarbu Kor. JW. Rocha z Głogowy Kossowskiego… miana 14 lutego 1791, (Warszawa 1791)
7. Mowa w materii menniczej na sejmie 20 września 1791, Warszawa brak roku wydania
8. Mowa… w usprawiedliwieniu tabeli przychodów i wydatków od Komisji Skarbu Kor. d. 2 grudnia 1791 miana, (Warszawa 1791)
9. O Konstytucji Trzeciego Maja 1791. Do J. WW. Zalewskiego, trockiego, i Matuszewicza, brzeskolitewskiego, posłów, brak miejsca wydania (1791); rękopisy w Bibliotece PAN Kraków, sygn.: 181, 212
10. Uwagi o handlu z Anglią, Portą Ottomańską i innymi narodami, powst. w roku 1792; fragmenty pt. «O handlu Polski z Portą Ottomańską», wyd. M. Wiszniewski: Pomniki historii i literatury polskiej, t. 2, Kraków 1835, s. 156—191
11. Obraz panowania Zygmunta Augusta ks. Adamowi Czartoryskiemu G. Z. P. 1798 roku przesłany, wyd. M. Wiszniewski: Pomniki historii i literatury polskiej, t. 3, Kraków 1835, s. 1–38
12. O litewskich i polskich prawach, o ich duchu, źrzódłach, związku i o rzeczach zawartych w pierwszym Statucie dla Litwy 1529 r. wydanym, t. 1–2, Warszawa 1800—1801; przekł. rosyjski: fragm.: W. Anastasiewicz Ulej 1811, t. 2, cz. 2, zeszyt 11, s. 367—374
13. «O dziesięcinach w powszechności, a szczególniej w Polszcze i Litwie. Rzecz czytana na posiedzeniu Warsz. Tow. Przyj. Nauk», Rocznik Towarzystwa Warszawskiego Przyjaciół Nauk, t. 1 (1802); odb. Warszawa 1801; przekł. francuski: A. Potocki pt. Des Dîmes en général et particulièrement…, Warszawa 1801; przekł. rosyjski: W. Anastasiewicz, rękopis, (informacja A. Osińskiego, s. 178)
14. «Rozbiór dziejów narodu polskiego przez pierwszych dwóch pisarzów, Marcina Galla i Wincentego Kadłubka», Nowy Pamiętnik Warszawski 1801, t. 1
15. «O nazwisku Ukrainy i początku Kozaków», Nowy Pamiętnik Warszawski 1801, t. 4; przekł. rosyjski: W. Anastasiewicz Ulej 1811, t. 2, cz. 1, zeszyt 2, s. 118—134
16. List o Koperniku, Warszawa 1802
17. Uwagi nad uwagami o dziesięcinach, Warszawa 1803
18. Mowa… miana na zjeździe duchowieństwa łuckiego obrządku łacińskiego d. 20 paźdz. 1803, brak miejsca i roku wydania; wyd. następne: Nowy Pamiętnik Warszawski 1804, t. 15, s. 327—343
19. O gimnazjum w wołyńskiej guberni i innych dla obojej płci ustanowionych uczynione przedstawienie… r. 1803 w grudniu, brak miejsca i roku wydania
20. O stanie jeneralnym oświecenia guberni wołyńskiej i śrzodkach urządzenia i upowszechnienia nauk uczynione doniesione 1804 r., wyd. F. Kojsiewicz: Korespondencja listowna z T. Czackim H. Kołłątaja…, t. 2, Kraków 1844
21. List odpowiedni… do ks. L. S. Stroińskiego S. P. z dnia 29 marca 1804, (Poryck) brak roku
22. Rozprawa o prawie, które mają obywatele prowincji składających dawną Polskę do wolnego szynkowania piwa, miodu i gorzałki, i o przyczynie, dla której obywatele dawnej Rosji, nie mając tyle części dochodów, krzywdy nie ponoszą, brak miejsca wydania (1805); także Dziennik Wileński 1806; przekł. rosyjski: W. Anastasiewicz, rękopis, (informacja A. Osińskiego, s. 183)
23. Mowa… d. 7 Octobr. 1805 przy otwarciu Gimnazjum Wołyńskiego w Krzemieńcu miana, brak miejsca wydania 1805; także Dziennik Wileński 1805; Gazeta Lit. Wil. 1806
24. Do całego składu nauczycielów i młodzieży szkolnej w wołyńskiej, kijowskiej i podolskiej guberniach (postanowienie względem uczczenia pamiątki M. W. Mniszcha) 11 marca 1806, brak miejsca i roku wydania
25. Odezwa do uczniów Gimnazjum Wołyńskiego 11 kwietnia 1806, brak miejsca i roku wydania
26. Mowa… o pożytkach z wychowania publicznego i domowego, przy kończeniu roku szkolnego w Gimnazjum Wołyńskim miana 1806 r. 20 lipca, (Krzemieniec 1806); także w Dzienniku Wileńskim; przekł. rosyjski: W. Anastasiewicz Pieriodiczeskoje soczinienije 1806, nr 18
27. Plan szkoły mechaniki praktycznej przy Gimnazjum Wołyńskim (26 lipca 1806), brak miejsca i roku wydania
28. Odezwa do uczniów Gimnazjum Wołyńskiego 28 grudnia 1806, brak miejsca i roku wydania
29. O Komisji Edukacji na Litwie, brak miejsca wydania 1807, informacja L. Finkla (poz. 5647)
30. «O Żydach», Wilno 1807; wyd. następne: wyd. 2 pt. «O Żydach i Karaitach», Dziennik Wileński 1807 i odb.; przekł. rosyjski: W. Anastasiewicz, rękopis, (informacja A. Osińskiego, s. 189)
31. Odezwa do uczniów Gimnazjum Wołyńskiego po powrocie z Petersburga 22 lutego 1808, brak miejsca i roku wydania
32. Mowa przy dokończeniu biegu szkolnego w Gimnazjum Wołyńskim 1808, rękopis, (informacja A. Osińskiego)
33. Ustanowienie szkoły ogrodniczej przy Gimnazjum Wołyńskim (22 lipca 1809), brak miejsca i roku wydania
34. Czy prawo rzymskie było zasadą praw polskich i litewskich i czy z północnymi narodami mieliśmy wiele wspólnych praw i zwyczajów? Rozprawa czytana w Krzemieńcu na otwarcie r. szkoln. w Gimnazjum Wołyńskim, Wilno 1809; przekł. rosyjski: W. Anastasiewicz, rękopis, (informacja A. Osińskiego, s. 193)
35. O rzeczy menniczej w Polsce i na Litwie, powst. 1810, wyd. M. Wiszniewski: Pomniki historii i literatury polskiej, t. 1, s. 1–128, t. 2, s. 1–58, Kraków 1835
36. «O Tatarach», Dziennik Wileński 1810, przedr. M. Wiszniewski: Pomniki historii i literatury polskiej, t. 2, s. 87–108, Kraków 1835
37. Do uczniów i nauczycielów Gimnazjum Wołyńskiego (z powodu śmierci J. Czecha, pierwszego rządcy tegoż Gimnazjum). Krzemieniec 2 grudnia 1810, brak miejsca i roku wydania
38. Tłumaczenie się… przed Komisją reskryptem najwyższym 23 września 1810 dla rozważenia różnych przedmiotów o Wołyńskim Gimnazjum ustanowioną, 18 grudnia 1810 w Żytomierzu podane, brak miejsca i roku wydania
39. O prawach mazowieckich. Rozprawa czytana w Krzemieńcu na zakończenie roku szkolnego 14 lipca 1811, Krzemieniec brak roku wydania; wyd. następne: M. Wiszniewski: Pomniki historii i literatury polskiej, t. 4, Kraków 1835, s. 1–35
40. Odezwa do uczniów Gimnazjum Wołyńskiego i do zacnych ziomków, którzy dzieci swe do tej szkoły oddają. Krzemieniec 16 lipca 1811, brak miejsca i roku wydania
41. Mowa… d. 30 styczn. 1812 w Kijowie (przy otwarciu gimnazjum) miana, Krzemieniec 1812; przekł. rosyjski: W. Anastasiewicz Ulej 1812, t. 2, cz. 2, zeszyt 17
42. Plan mapy jeneralnej, ogł. A. Osiński: O życiu i pismach T. Czackiego, Krzemieniec 1816, s. 272—285; także wyd. 2 Kraków 1851
43. Wstęp do mowy pochwalnej Chreptowicza, ogł. A. Osiński: O życiu i pismach T. Czackiego, Krzemieniec 1816, s. 404—405
44. «O Cyganach», wyd. M. Wiszniewski: Pomniki historii i literatury polskiej, t. 2, Kraków 1835, s. 59–86
45. «O prawie chełmińskim», wyd. M. Wiszniewski: Pomniki historii i literatury polskiej, t. 2, Kraków 1835, s. 109—126
46. O statystyce Polski, wyd. zobacz: Wydania zbiorowe
47. O źródłach praw, które miały moc obowiązującą w Polsce i w Litwie, wyd. zobacz: Wydania zbiorowe
48. O urządzeniu rękodzielni, rękopis, (informacja A. Osińskiego)
49. O rokoszu szlachty pode Lwowem, 1537, rękopis, (informacja A. Osińskiego)
50. Wstęp do historii polskiej, ogł. A. Osiński: O życiu i pismach T. Czackiego, Krzemieniec 1816, s. 383—390
51. Ormianie, rękopis, (informacja A. Osińskiego)
52. Prawo do miast kryminalne, rękopis, (informacja A. Osińskiego)
53. O drożyźnie i środkach do jej zmniejszenia, rękopis, (informacja A. Osińskiego)
54. Wyłuszczenie przedmiotów Komisji Sądowej Edukacyjnej, rękopis, (informacja A. Osińskiego)
55. Wypisy z rozmaitych pisarzów ściągające się do dziejów narodowych, rękopis, (informacja A. Osińskiego)
56. O szkołach powiatu włodzimierskiego, rękopis: Biblioteka Uniwersytety Wileńskiego (Kuratoria Czartoryskich, sygn.43).

Збірники

• Dzieła… zebrane i wydane przez hr. E. Raczyńskiego, t. 1–3, Poznań 1843—1845; wyd. następne (tytułowe) t. 1: Poznań 1844; zawartość:
  • t. 1–2: Twórczość poz. 12
  • t. 3: Twórczość poz.: 10–11, 13–15, 30, 34–36, 39, 44–47.

Листи і матеріали

• Do J. Przybylskiego z lat 1778—1800, rękopis: Biblioteka Jagiellońska, sygn. 148
• Do A. Piegłowskiego, superintendenta skarbu koronnego prowincji ruskiej, 21 listów z lat 1787—1792, ogł. Athenaeum 1845, t. 6, s. 61–72; 1846, t. 1, s. 193—205
• Listy z lat 1787—1812 do różnych osób w porządku chronologicznym: S. Małachowskiego (1787), M. Poniatkowskiego (1787), Stanisława Augusta (1792, 1797), A. Pstrokońskiego (1803), W. Borejki (1804), H. Kołłątaja (1805), P. Zawadowskiego (1807), Platera (1810), A. Osińskiego (1810), Miłoradowicza (1812), króla pruskiego (brak roku), Kurakina (brak roku); ogł. A. Osiński: O życiu i pismach T. Czackiego, Krzemieniec 1816; także wyd. 2 Kraków 1851
• Do F. Rudzkiego z lat 1788—1810 i brak daty, 19 listów; do Piaseckiego z lat 1801—1808 i brak daty, 14 listów; do Stanisława Augusta i odpowiedź; rękopis: Biblioteka Narodowa, sygn. 2809/I
• Do A. Naruszewicza z roku 1791 z opisem grobów królów polskich w Krakowie, ogł. A. Grabowski: Kraków i jego okolice, Kraków 1830, s. 360—363
• Do M. Wolskiego z 28 września i 3 grudnia 1792, ogł. D. Chodźko, Ondyna Druskienickich Źródeł (Grodno) 1846, zeszyt 8
• Do L. Kropińskiego z lat 1796—1802, ogł. J. Bartoszewicz, Dziennik Warszawski 1854, nr: 159—160, 162, 170, 187
• Do S. B. Lindego z lat: 1798, 1802—1804; do J. M. Ossolińskiego z roku 1798 i brak roku; od J. M. Ossolińskiego z roku 1803; do L. Kropińskiego brak roku; z rękopisów wykorzystał i drobne fragmenty ogł. J. Michalski: «Spór o koncepcję słownika Lindego», Studia i Materiały z Dziejów Nauki Polskiej, t. 2, Warszawa 1954
• Do L. Kropińskiego 12 listów z lat 1800—1805; do nieznanej z nazwiska osoby list z roku 1800; do W. Borejki 35 listów z lat 1804—1805; rękopis: Ossolineum, sygn. 4962/II
• Do M. Molskiego 3 listy z lat 1801—1802; do M. Jurkowskiego list z roku 1812; ogł. T. Wierzbowski: Materiały do dziejów piśmiennictwa polskiego, t. 2, Warszawa 1904
• Korespondencja z Janem Śniadeckim z lat 1801—1803, ogł. M. Chamcówna w książce: «J. Śniadecki: O Koperniku», Wrocław (1955), Biblioteka Narodowa, seria I, nr 159, (tu 17 listów od Śniadeckiego, w tym: 12 ogł. z rękopisu Biblioteki Jagiellońskiej, sygn. 3102)
• Do Towarzystwa Przyjaciół Nauk z lat: 1802, 1805; ogł. A. Kraushar: Towarzystwo Warszawskie Przyjaciół Nauk, t. 1, Kraków 1900
• Do J. Skoczylasa Piaseckiego 2 listy z lat: 1802, 1805; do Waxmana 2 listy brak daty; do W. Borejki 5 listów z lat: 1805, 1810—1811; ogł. E. Heleniusz (E. Iwanowski): Wspomnienia lat minionych, t. 1, Kraków 1876, s. 480 nn.
• Do A. J. Czartoryskiego z lat 1803—1811, ogł. w całości lub fragm. L. Dębicki: «Z korespondencji naukowej Puław», Biblioteka Warszawska 1885, t. 1
• Do P. Maleszewskiego z lat 1803—1806, rękopisy znajdowały się w Bibliotece byłej Wyższej Szkoły Handlowej w Warszawie
• Do J. Kruszyńskiego z lat 1804—1805, ogł. K. W. Wójcicki: Cmentarz Powązkowski pod Warszawą, t. 1, Warszawa 1855, s. 116—117
• Do Kudlickiego (instrukcja) z roku 1806; od A. J. Czartoryskiego z roku 1806 i do tegoż z 1808; do F. Biernackiego z roku 1810; do Jana Śniadeckiego; wyd. M. Baliński: Pamiętniki o Janie Śniadeckim, t. 2, Wilno 1865, s. 234—238, 352—359, (tu również listy od Śniadeckiego)
• Korespondencja z Janem Śniadeckim z lat 1806—1811, 15 listów, wyd. B. Gubrynowicz: «Z nieznanej korespondencji Jana Śniadeckiego z T. Czackim», Księga pam. ku uczczeniu 350 rocznicy i 10 wskrzeszenia Uniw. Wil., t. 1, Wilno 1929, s. 104—128 i odb.
• Do J. Zawadzkiego z 31 maja, 18 sierpnia 1807; 9 kwietnia 1809; z 1811 i końca roku 1811; ogł. T. Turkowski: Materiały do dziejów literatury i oświaty na Litwie i Rusi, t. 1, Wilno 1935, s. 142—145
• Do L…iego z Porycka z 15 września 1809 (dla nauczyciela jego syna), ogł. H. Skimborowicz, Przegląd Naukowy 1842, t. 1, s. 263—270
• Do Rektora Uniwersytetu Wileńskiego z lat 1809—1811, rękopisy w Bibliotece Akademii Nauk USRR w Kijowie, sygn.: YH. 258
• Do F. Biernackiego 2 listy z roku 1810, do A. J. Czartoryskiego 7 listów z lat 1811—1812, wyd. K. Sienkiewicz: Skarbiec historii polskiej, t. 2, Paryż 1840
• Korespondencja listowna z T. Czackim H. Kołłątaja przedsięwzięta w celu urządzenia instytutów naukowych i pomnożenia oświecenia publicznego w guberniach wołyńskiej, podolskiej i kijowskiej, z rękopisu wyd. F. Kojsiewicz, t. 1–4, Kraków 1844—1845
• Do N. Karamzina, ogł. D. J. Wierzbicki, Athenaeum 1845, t. 5, s. 193—196
• Do G. E. Grodka, ogł. Przewodnik Naukowy i Literacki 1876
• Korespondencja z A. K. Czartoryskim, rękopis: Biblioteka Czartoryskich (Achiwum Domowe Ew. XVII/1109)
• Od F. Łubieńskiego z 22 marca 1789, ogł. T. Korzon: Wewnętrzne dzieje Polski za Stanisława Augusta, t. 5, Warszawa 1898, s. 9
• Od: Stanisława Augusta (1792), Ch. Hohenzollerna (1801), Fryderyka Wilhelma (1802), N. Nowosilcowa (1802), H. Kołłątaja (1804—1805), M. Murawiewa (1805), P. Zawadowskiego (1805—1806), P. Stefanowicza (1808), A. J. Czartoryskiego (1809, 1812), N. Karamzina (1810), Alvenslebena (brak roku); ogł. A. Osiński: O życiu i pismach T. Czackiego, Krzemieniec 1816; także wyd. 2 Kraków 1851
• Od J. M. Ossolińskiego z 23 kwietnia 1798, z rękopisu Biblioteki Czartoryskich, sygn. 968; ogł. Przegląd Lwowski 1873, t. 5, s. 78–81
• Od J. Śniadeckiego z lat 1803—1806, wyd. M. Chamcówna, S. Tync: Korespondencja Jana Śniadeckiego. Listy z Krakowa, t. 2, Wrocław 1954
• Od A. Czarnockiego z 8 lutego 1809, rękopis: Biblioteka Czartoryskich, sygn. 1181
• Raport do Komisji Skarbu Koronnego… z objazdu prowincji ruskiej w miesiącach czerwcu, lipcu i sierpniu 1787r., podany w miesiącu marcu 1788 r. z dołączonymi uwagami o handlu polskim, ogł. J. I. Kraszewski: «Pierwsze prace T. Czackiego», Athenaeum 1846, t. 2
• Punkta, pod którymi pragnę mieć rękopisma JKMci powierzone mojej straży (1797), oryginał w Archiwum Głównym Akt Dawnych (Archiwum Jabłonny; korespondencja Stanisława Augusta, sygn. XIII/3a, k. 285—286)
• Reskrypt Jego Cesarskiej Mości Aleksandra I do JW. Tadeusza Czackiego… i ustawy dla Gimnazjum Wołyńskiego, tłum. z rosyjskiego R. Strzelecki (Wilno 1805); także Dziennik Wileński 1805, t. 3
• Wyrok Aleksandra I z 20 lipca 1807, ogł. A. Osiński: O życiu i pismach T. Czackiego, Krzemieniec 1816; także wyd. 2 Kraków 1851
• Notatka bibliograficzna, ogł. K. Sienkiewicz: Skarbiec historii polskiej, t. 2, Paryż 1840

Власність

У 1794 році в Малаховського купив село Новосілку (нині Здолбунівського району).

Пам'ять

• Біля Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка у 2015 році відкрито пам'ятник-погруддя Тадеушу Чацькому.
• Меморіальні таблиці Чацького відкрито в місті Дубно на будинку, де він проживав, а також на приміщенні бібліотеки Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка (2002).
• Іменем вченого була названа вулиця у Львові (тепер вулиця Чорноморська).

Література

• Даниляк П. Тадеуш Чацький та його роль у розвитку освіти на Правобережній Україні // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 2 (485) (бер.—квіт.). — С. 51—66. — ISSN 0130-5247.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Моліцька Г., Ткачов С., Ханас В., Чернихівський Г. Чацький Тадеуш // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 584. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Поліщук Ю. Чацький Тадеуш // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 488. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Knot A. Czacki Tadeusz (1765—1813) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — S. 144–146. (пол.)
• Konopczyński W. Czacki Feliks (Szczęsny), (1723—1790) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — Т. IV/1, zeszyt 16. — S. 140–142. (пол.)

Посилання

• Чацький // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тадеуш Чацький

• Волинських археологів просять віднайти та перепоховати тіло Тадеуша Чацького // Волинські новини. — 2015. — 9 липня.
• Слобожаніна Н. Феномен Тадеуша Чацького. До 250-річчя з дня народження
• Tadeusz Czacki z Czacza h. Świnka (ID: 3.529.133) (пол.)
• CBNPolona (пол.)
• https://shron1.chtyvo.org.ua/Danyliak_Petro/Tadeush_Chatskyi_ta_ioho_rol_u_rozvytku_osvity_na_Pravoberezhnii_Ukraini.pdf