Подвір'я на честь Святих Праотців

православний монастир в Ерец Ісраель

Подвір'я на честь Святих Праотців, або Монастир Святої Трійці, — православний чоловічий монастир, подвір'я Російської духовної місії в Єрусалимі Московського патріархату в Хевроні, в 3 км на північний захід від печери Махпела в Ерец Ісраель, на Західному березі річки Йордан (Палестинська автономія)[1] Ізраїль.

Подвір'я на честь Святих Праотців або Монастир Святої Трійці також Мамрійський дуб
Abraham's Oak Holy Trinity Monastery або The Oak of Mamre або Monastery of the Holy Trinity in Hebron
Дзвіниця монастиря
31°19′18″ пн. ш. 35°33′42″ зх. д. / 31.3216° пн. ш. 35.5616° зх. д. / 31.3216; -35.5616
РозташуванняХевронІзраїль 
(Палестинська автономія)
Конфесіяправослав'я
ЄпархіяРосійська православна духовна місія в Єрусалимі[en] (РПЦ МП)
Тип монастиряЧоловічий монастир
Засновникархімандрит Леонід (Сенцов)
Дати початку спорудження1904
Дата завершення спорудження1925
Стандіючий
Побудований на честьСвятих Праотців
Мапа

CMNS: Подвір'я на честь Святих Праотців у Вікісховищі

На території монастиря знаходиться Мамрійський дуб, під яким, за переказами, Авраам приймав трьох ангелів, які прийшли до нього.

Каплиця, що примикає до монастиря близ дуба Мамрé

Раніше на цьому місці знаходився храм візантійської епохи, побудований імператрицею Оленою[2].

Історія

ред.

У 1868 році начальник Російської духовної місії в Єрусалимі архімандрит Антонін (Капустін) придбав ділянку землі, на якій зростав виявлений їм Мамрійський дуб[3].

22 травня 1871 року у дуба була вперше відслужена Божественна літургія.

Недалеко від древньої святині у 1874 році стараннями отця Антоніна був побудований кам'яний двоповерховий будинок для паломників[4]. Місце стало залучати російських паломників, і поступово площа володінь Російської духовної місії розширювалася[5].

Через складну ситуацію в місті, де проживали переважно мусульмани, питання про будівництво храму було підняте лише у 1904 році начальником Російської духовної місії архімандритом Леонідом (Сенцовим)[ru]. З 1906 по 1914 рік місія намагалася отримати турецький фірман на будівництво та освячення храму[4]. У 1914 році тут збудовано храм Святих праотців — останній російський храм Святої Землі, зведений до перевороту 1917 року[3].

На початку 1920-х років, після того, як зв'язок з Російською Церквою на батьківщині перервався, ділянка з усіма будівлями (разом з Російською духовною місією) перейшла у відання Російської церкви закордоном.

31 травня 1925 року патріархом Єрусалимським Даміаном монастирський храм освячено на честь святих Праотців, південний приділ в ім'я Пресвятої Трійці і північний боковий приділ в ім'я святителя Миколая. Недалеко від храму збудували двоповерховий будинок для паломників.

5 червня 1997 року через політичну доцільність монастир за сприяння Ясіра Арафата був переданий Московському патріархату[6].

 
Дуб Авраама (дуб Мамре)
станом на 2008 рік

Поблизу з монастирем збудовано готель для прочан. Це місце залишається популярним центром паломництва. Його традиція — святкування Свяої Літургії у Дуба Авраама на третій день після Свята Святої Трійці. Ця літургія святкується в цьому місці і сьогодні, хоча з часом дуб помер.

Примітки

ред.
  1. Святая земля: Исторический путеводитель по памятным местам Израиля, Египта, Иордании и Ливана / ред. М. В. Бибиков. — М., 2000. — С. 114.(рос.)
  2. Равноапостольная царица Елена. Православный календарь.(рос.)
  3. а б Архимандрит Антонин (Капустин) — начальник Русской Духовной Миссии в Иерусалиме — История Русской Духовной Миссии в Иерусалиме. История русского присутствия в Святой Земле.(рос.)
  4. а б Подворье Русской Духовной Миссии в честь Святых Праотцев в Хевроне [Архівовано 2018-06-11 у Wayback Machine.].(рос.)
  5. Где находится Мамврийский дуб. // Русская Германия. — № 21. — 2013.(рос.)
  6. «Хеврон — место, где можно погрузиться в живую ветхозаветную историю». Беседа с иеромонахом Алексием (Елисеевым), ключарём подворья Русской духовной миссии в Хевроне(рос.)

Посилання

ред.

Додаткова література

ред.
  • P. Paszkiewicz, W służbie Imperium Rosyjskiego 1721—1917. Funkcje i treści ideowe rosyjskiej architektury sakralnej na zachodnich rubieżach Cesarstwa i poza jego granicami, Warszawa 1999, Warszawa, Instytut Sztuki PAN, ISBN 83-85938-13-3(пол.)

Див. також

ред.