Хронологія Хеврона
У статті подано хронологію історії міста Хеврон, розташованого на Західному березі річки Йордан і підконтрольного Палестинській національній адміністрації.
До ХХ століття ред.
- 164 р. до н.е.: Хеврон розграбований військами Юди Макавея.[1]
- 638 р.: Хеврон захоплений мусульманами.[2]
- 1168 р.: Хеврон захоплений хрестоносцями.[3]
- 1170 р.: мандрівник Веніамін Тудельський відвідує місто.[1]
- 1187 р.: до влади прийшов Саладін.[4]
- 1270 р.: починається спорудження мечеті Шейх Алі аль-Бакка[en].[4]
- 1320 р.: збудовано мечеть Аль-Джавалі[en].
- 1326 р.: мандрівник Ібн Батута відвідує місто.[1]
- 1540 р.: збудовано синагогу Аврахам Авіну[en].
- 1834 р.: Хеврон розграбований[en] єгипетськими військами.[3]
ХХ століття ред.
- 1922 рік:
- Хеврон стає частиною Британського мандату в Палестині.[3]
- населення міста складає 16,500 осіб.[3]
- 1925 р.: освячено монастир Святої Трійці.
- 24 серпня 1929 р.: єврейський погром у Хевроні[en].[6]
- 1943 р.: засновано спортивний клуб «Шабаб Аль-Халіль».
- 1948 р.:
- закінчується Британський мандат у Палестині.[1]
- місто окуповане військами Зайордання.[1]
1960-ті – 1990-ті рр. ред.
1965 р.: створено філіал Палестинської спілки Червоного Хреста[en].
- червень 1967 р.: початок ізраїльської окупації; створення Ізраїльського військового уряду[en].[3]
- 1968 р.: біля міста засновано ізраїльське поселення Кір'ят-Арба.[3]
- 1971 р.: засновано Хевронський університет[en].[3]
- 1976 р.:
- 12 квітня: місцеві вибори на Західному березі[en].
- мером міста стає Фахд Кавасме.
- 1978 р.: засновано Палестинський політехнічний університет[en].
- липень 1983 р.: знято з посади мера міста Мустафу Натше.[7]
- 1994 р.:
- 25 лютого: теракт у Печері Патріархів[en].[6]
- 8 травня: починається тимчасова міжнародна присутність у Хевроні[en].
- вулицю Аль-Шухада[en] закрито для палестинців.
- засновано Палестинський центр дитячої творчості[en].
- 20 січня 1996 р.: Всенародні вибори у Палестинській автономії[en].[8]
- 1997 р.:
- 16 січня: підписано Хевронські угоди[en].
- населення міста налічувало 119,801 особу (119,401 палестинець та 400 єврейських поселенців).[3]
ХХІ століття ред.
- 2003 р.: населення міста складає 154,714 особи.[1]
- 2007 р.:
- мером міста стає Халед Осайлі.
- створено Шлях Авраама[en].[http://abrahampath.org/path/hebron/3-beni-naim-to-hebron-city/]
- єврейські поселенці заселили будинок Бейт га-Шалом[en].
- 2012 р.:
- жовтень: проведено місцеві вибори[en] .[9]
- створення організації «Молодь проти поселень[en]» (приблизна дата).
- 2017 р.: Старе місто Хеврона внесено до списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО.[10]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж Stanley, 2008.
- ↑ Watson, 1996.
- ↑ а б в г д е ж и Mattar, 2005.
- ↑ а б Baedeker, 1912.
- ↑ Tucker, 2008.
- ↑ а б Palestinian Territories Profile: Timeline, BBC News, архів оригіналу за 19 вересня 2019, процитовано 30 січня 2015
- ↑ Arab mayor and council ousted. New York Times. 8 липня 1983. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
- ↑ Palestinian Elections Bring Out Clan Loyalty. Philly.com. 20 січня 1996. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 вересня 2018.
- ↑ Palestinians in West Bank head to the polls. Washington Post. 18 жовтня 2012. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
- ↑ Unesco makes Hebron old city Palestinian world heritage site, Guardian, UK, 7 липня 2017, архів оригіналу за 18 вересня 2019, процитовано 6 вересня 2018
Джерела ред.
- Josiah Conder (1830), (Hebron), Palestine, The Modern Traveller, London: J.Duncan
- Hebron, Handbook for Travellers in Syria and Palestine, London: J. Murray, 1868
- Èmile Isambert (1881). Hebron. Itinéraire descriptif, historique et archéologique de l'Orient. Guides Joanne (French) . Т. 3: Syrie, Palestine.
- M. Franco (1907), Hebron, Jewish Encyclopedia, т. 6, New York
- Sévérien Salaville (1910). Hebron. Catholic Encyclopedia. New York.
- Hebron, Encyclopædia Britannica (вид. 11th), New York, 1910, OCLC 14782424
- Hebron, Palestine and Syria (вид. 5th), Leipsig: Karl Baedeker, 1912
- Noelle Watson, ред. (1996), Hebron (West Bank), International Dictionary of Historic Places, Fitzroy Dearborn, с. 336+, ISBN 9781884964039, архів оригіналу за 9 червня 2019, процитовано 7 вересня 2018
- Philip Mattar, ред. (2005). Hebron. Encyclopedia of the Palestinians. Facts on File. с. 201+. ISBN 978-0-8160-6986-6. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 7 вересня 2018.
- Josef W. Meri, ред. (2006). Hebron. Medieval Islamic Civilization. Routledge. с. 318. ISBN 978-0-415-96691-7. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 7 вересня 2018.
- Bruce E. Stanley; Michael R.T. Dumper, ред. (2008), Hebron, Cities of the Middle East and North Africa, Santa Barbara, USA: ABC-CLIO, с. 164+, ISBN 9781576079201, архів оригіналу за 22 січня 2021, процитовано 7 вересня 2018
- Spencer C. Tucker, ред. (2008). Hebron. Encyclopedia of the Arab-Israeli Conflict. USA: ABC-CLIO. с. 436. Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 7 вересня 2018.
- Edward Platt (2012). Timeline. City of Abraham: History, Myth and Memory: A Journey through Hebron. Picador. ISBN 978-1-4472-1330-7.
- Menachem Klein (2014). Lives in Common: Arabs and Jews in Jerusalem, Jaffa and Hebron. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-025746-0.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хронологія Хеврона |
- Europeana. Items related to Hebron [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], various dates.(англ.)
- Division for Palestinian Rights. Chronological Review of Events Relating to the Question of Palestine: Monthly media monitoring review. United Nations Information System on the Question of Palestine. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 6 квітня 2022. 1993–present (англ.)