Молчанова Наталя Вадимівна

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Наталія Вадимівна Молчанова (8 травня 1962, Уфа, СРСР — 2 серпня 2015[2], Ла-Савіна, Форментера, Ібіца, Іспанія) — чемпіонка світу з фрідайвінгу, президент Російської федерації фрідайвінгу.

Молчанова Наталя Вадимівна
рос. Наталья Вадимовна Молчанова
Народилася8 травня 1962(1962-05-08)
Уфа, РРФСР, СРСР
Померла2 серпня 2015(2015-08-02)[1] (53 роки)
Форментера
·утоплення
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьфрідайвер
Знання мовросійська
ДітиAlexey Molchanovd
IMDbID 7503148
Сайтmolchanova.ru

Наталія Вадимівна — володарка понад 40 світових рекордів. Перша в світі жінка, яка подолала позначку 100 метрів при зануренні в глибину на затримці дихання, а також перша в світі жінка, що затримала подих більш ніж на 9 хвилин.

Спортивні досягнення

ред.
 
Олексій і Наталя Молчанова, Чемпіонат світу з фрідайвінгу, Словенія, Марібор 2007

Почала займатися фрідайвінгом в 40 років.[3]

Була 22-разовою чемпіонкою світу і володаркою 41 рекорду світу з фрідайвінгу. Наталя мала рекорди в кожній з шести змагальних дисциплін фрідайвінга, а також у дисципліні «змінна вага». Це робило її унікальним спортсменом-універсалом, що відмінно пірнає як в глибину, так і в довжину. Схожих досягнень серед чоловіків досягли лише австрієць Герберт Нич з рекордами у всіх дисциплінах фрідайвінга, а також Олексій Молчанов (син Наталії), що володіє світовими рекордами в пірнанні в довжину і в глибину в ластах.

  • Постійна вага : 101 метр. Встановлено 25 вересня 2009 року.
  • Вільне занурення: 90 метрів. Встановлено 27 вересня 2009 року.
  • 8 травня 2012 року, в день свого 50-річчя, Наталя встановила рекорд з пірнання в глибину без ласт з результатом 66 метрів, побивши рекорд американки Ешлі Футрал-Чепмен, яка встановила рекорд (65 м) за день до цього.
  • 6 червня 2012 г. (Єгипет, Шарм-еш-Шейх) Наталія та Олексій Молчанова встановили два світові рекорди з різницею в кілька годин (127m VWT і 125m CWT відповідно).
  • Апное в статиці: 9 хвилин 2 секунди. Встановлено на індивідуальному чемпіонаті світу з фрідайвінгу (Сербія, Белград, 21-30 червня 2013 року).
  • Апное в динаміці, без ласт: 182 метра. Встановлено на індивідуальному чемпіонаті світу з фрідайвінгу (Сербія, Белград, 21-30 червня 2013 року).
  • Постійна вага, без ласт: 70 метрів. Встановлено 15 травня 2014 року в Дахабі, Єгипет[4].
  •  
    Danmark, Aarhus, 5th Individual freediving World Championship
    Апное в динаміці: 237 метрів. Встановлено на командному Чемпіонаті світу з фрідайвінгу (Сардинія, Італія, 26 вересня 2014 року).

Подолання арки дахабського Блю Хола

ред.

Наталія Молчанова та її син Олексій — перші росіяни, що пронирнули арку Блакитна діра на одному вдиху, в тому числі й спільно. Наталя — перша жінка в світі, яка здійснила прохід арки на одному вдиху.

Наукова та викладацька діяльність

ред.

Крім успіхів в спорті, була кандидатом педагогічних наук і доцентом кафедри теорії та методики прикладних видів спорту і екстремальної діяльності РГУФКСіТ.

Була автором 8-и науково-дослідних статей, 2-х навчально-методичних посібників, підручника з теорії та методики фрідайвінга, а також навчальної програми з навчання пірнання з затримкою дихання і підготовки фрідайверів-спортсменів.

Загибель

ред.

Пропала безвісти 2 серпня 2015 року під час занурення біля острова Ібіца[5]. Під час занять фрідайвінгом Наталія Молчанова відірвалася від своїх напарників, потрапивши, як видно, в сильну підводну течію при зануренні із затримкою дихання на 30-40 метрів. Фрідайвери, що знаходилися у воді, і люди на катері бачили момент її спливання приблизно в 60 метрах від місця початку занурення, після чого Наталя швидко зникла під водою. Спроби її негайного виявлення з катера або силами нирців виявилися безрезультатними. Подальші пошуки проводилися в світлий час доби в той день і в наступні. За інформацією трьох її напарників, Наталія зникла приблизно в двох милях на північний захід від порту Ла-Савіна і пляжу Поньенте. Нещасний випадок стався поза рамками офіційних тренувань або змагань і не був пов'язаний з процесом навчання[6][7][8].

4 серпня 2015 року Наталя Молчанова була визнана загиблою[2].

За повідомленням властей Іспанії пошуки тіла було припинено 7 серпня[8].

Фільми та відеокліпи

ред.

Наталя — автор декількох фільмів і відеокліпів про фрідайвінг.

Фільми:

  • Фільм «Грані фрідайвінга» (2006)
  • Навчально-методичний посібник «Основи фрідайвінга» (2008).
  • Навчально-методичний фільм «Техніка пірнання під фрідайвінг» (2009).
  • Фільм «Один вдих» (2019) режисер Олена Хазанова

Відеокліпи:

  • Занурення (2004)
  • Політ (2005)
  • Танці під музику душі (2007)
  • Фрідайвінг по-російськи (2007)
  • Ілюзії (2007)
  • Глибина (2008)

Інтерв'ю

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. а б Free Diver Natalia Molchanova Descends for Fun, Then Vanishes. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 31 січня 2020.
  3. Светлана Самоделова (22 октября 2015 в 18:24). Лучшая в мире фридайвер Наталья Молчанова: какой она была. Московский комсомолец. Архів оригіналу (Когда мама занялась фридайвингом, ей было 40 лет. У неё сразу пошли хорошие результаты, потому что она всю жизнь не прекращала плавать для поддержания формы. В первый же год занятий на чемпионате России в 2003 году она установила рекорд страны в нырянии в ластах в длину.) за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
  4. Федерация Фридайвинга России: Чемпионат России по нырянию в глубину — Дахаб 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 серпня 2019.
  5. World Champion Freediver Natalia Molchanova Missing Near Mediterranean Island Of Ibiza. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
  6. ЧЕМПИОНКА МИРА ПО ФРИДАЙВИНГУ НАТАЛЬЯ МОЛЧАНОВА ПРОПАЛА БЕЗ ВЕСТИ. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
  7. FOR IMMEDIATE RELEASE — The Worlds Most Accomplished and Famous Female Freediver, Natalia Molchanova, is Missing. Архів оригіналу за 8 серпня 2015. Процитовано 4 серпня 2015.
  8. а б Наталья Молчанова пропала без вести. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 14 серпня 2019.

Посилання

ред.