Світовий рекорд — найвище зареєстроване і перевірене досягнення у світі в будь-якому виді діяльності, зокрема, у спорті. Перший зареєстрований світовий рекорд — 23 жовтня 1906 року піонер авіації Альберто Сантос-Дюмоном пролетів на апараті, важчому за повітря, 60 метрів на висоті двох-трьох метрів.

Хоча багато хто вважає рекорд марним заняттям, деякі рекорди дозволяють просунутися в наукових і медичних дослідженнях, як у цій адаптації організму (Вім Хоф) до низької температури.

Збирання і публікацію найкращих і найгірших людських досягнень, світових рекордів природи і навколишнього світу здійснює Книга рекордів Гіннеса, компанія RecordSetter[1] та інші.

Термінологія ред.

Також використовується термін «найвище світове досягнення». Зокрема, в легкій атлетиці для результатів, не визнаних офіційним світовим рекордом за різних причин: або тому, що рекорди у цьому виді не реєструються взагалі (наприклад, біг на 150 метрів[fr] або окремі види десятиборства), або тому, що не виконуються інші правила (наприклад, напівмарафон із надмірним ухилом).

У культурі ред.

Малайзія — єдина країна, в якій побиття світових рекордів стало національним спортом[2].

В Індії встановлення і поліпшення рекордів таке популярне, що існує місцева версія Книги рекордів Гіннеса — Книга рекордів Лімка[en], за назвою місцевого слабоалкогольного напою «222».

У спорті ред.

Спортивні світові рекорди фіксуються міжнародними федераціями окремих видів спорту на змаганнях з офіційним суддівством при суворому дотриманні правил і умов змагань. Спортсмени, що встановили світовий рекорд, називаються рекордсменами світу (або світовими рекордсменами).

Еволюція продуктивності ред.

У 2009 році Інститут медико-біологічних досліджень та епідеміології спорту (IRMES[en]) провів дослідження еволюції продуктивності в ключових олімпійських видах спорту, аналізуючи 158 світових рекордів, починаючи з перших Олімпійських ігор сучасності до 2007 року. Висновок: у найближчі роки спортсменам буде набагато важче виконувати олімпійський девіз «citius, altius, fortius»[3].

Їхній аналіз враховує технічні, харчові, медичні та фармакологічні досягнення і дозволяє зробити криву еволюції продуктивності в 148 олімпійських змаганнях із плавання, легкої атлетики, велосипедного спорту, ковзанярського спорту і важкої атлетики. Крива показує, що зростання рекорду для кожного виду прагне до межі. Це абсолютна межа, не межа конкретної людини. На думку авторів, людина не використовувала 65 % своїх максимальних можливостей у 1814 році, проти 19 % — у наш час. На кривій є фаза стійкого зростання до 1979 року і зниження після. За цією моделлю, фізіологічна межа людини буде досягнута за одне покоління і половина світових рекордів не буде покращена більше ніж на 0,05 % до 2027 року. Це може вплинути на майбутні умови підготовки спортсменів і організацію змагань. Також це може призвести до зниження духу і цінності Олімпійських ігор[4].

Рекорди людей ред.

  • Італійський фехтувальник Едоардо Манджаротті, 6-разовий олімпійський чемпіон і 12-разовий чемпіон світу — найтитулованіший спортсмен у всіх олімпійських видах в історії Олімпіад, в 1936—1960 рр. завоював 39 золотих, срібних і бронзових медалей на Олімпійських іграх і чемпіонатах світу.
    • Цей рекорд в 2011 поліпшив американський плавець Майкл Фелпс: 18-разовий олімпійський чемпіон, 22-разовий призер олімпійських ігор і 26-разовий чемпіон світу в 50-метровому басейні (48 медалей у 2000—2012).
  • Воднолижник Патрік Мартін[fr] (Франція) один із найбільш титулованих спортсменів світу: 12-кратний чемпіон світу, 34-кратний чемпіон Європи, автор 25-ти світових рекордів.
  • Ашріта Фурман[en] (США) встановив 259 рекордів, у тому числі 100 не побиті. Йому належить рекорд найбільшої кількості рекордів, у тому числі:
    • Рекорд стрибків на батуті (Jumping jack[en]) за 1 хвилину: 61[5][6][7]
    • Рекорд підкидання м'ячика пінг-понгу ракеткою: 3 години 7 секунд[5]
    • Найшвидша миля на м'ячі: 15 хвилин і 3 секунди[5].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. World Records - RecordSetter: The Home of World Records. recordsetter.com. Процитовано 24 вересня 2022. 
  2. Boulware, Jack (April 2006). The World Record-Breaking Capital. Wired. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 19 вересня 2011. (англ.)
  3. Jean-Francois Toussaint, directeur de l'Irmes et membre du Haut conseil de sante publique; Valerie Thibault et Geoffroy Berthelot, chercheurs a l'Irmes (8.aout.2008). Record du monde : plus vite, plus haut, plus fort... plus rare (Світовий рекорд: швидше, вище, сильніше ... рідше). http://www.lemonde.fr. (фр.)
  4. The Citius End: World Records Progression Announces the Completion of a Brief Ultra-Physiological (Кінець Citius: Прогрес світових рекордів оголошує про своє завершення) / Berthelot G, Thibault V, Tafflet M, Escolano S, El Helou N, et al. // PLoS. — Т. 3, вип. 2. — DOI:10.1371/journal.pone.0001552.(фр.)
  5. а б в L'EQUIPE DU GUINESS WORLD RECORDS. Le mondial des records 2011. Hachette Livre, 2010 p.86-87(фр.)
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 жовтня 2011. Процитовано 13 жовтня 2011. (англ.)
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 листопада 2012. Процитовано 13 жовтня 2011. (англ.)

Посилання ред.