Молочай дрібний

вид рослин

Молочай дрібний[1] молочай дрібненький[2][3] (Euphorbia exigua) — вид квіткових рослин родини молочайні (Euphorbiaceae). лат. exigua — «маленький»[4].

Молочай дрібний
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Молочайні (Euphorbiaceae)
Рід: Молочай (Euphorbia)
Вид:
Молочай дрібний (E. exigua)
Біноміальна назва
Euphorbia exigua

Опис ред.

Це невеликий трав'янистий однорічний злегка отруйний молочай, що досягає 25 см у висоту. Має стрижневий корінь і переважно прямостоячі стебла. Листки сіро-зелені, лінійні, сидячі, загострені, завширшки від 1 до 4 мм. Малі квіти з червня до осені жовто-зеленого кольору. Плоди 2 мм капсули — гладкі й не крилаті, відкриваються з вибухом і так поширюється насіння. Блідо-сіре, маслянисте насіння покрите дрібними бородавками.

Поширення ред.

Рідний діапазон: Північна Африка: Алжир; Єгипет; Лівія; Марокко; Туніс. Кавказ: Грузія. Західна Азія: Кіпр; Іран; Ізраїль; Йорданія; Ліван; Сирія; Туреччина. Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Росія — європейська частина; Україна; Австрія; Бельгія; Чехословаччина; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Швейцарія; Данія; Фінляндія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство; Албанія; Болгарія; країни колишньої Югославії; Греція; Італія; Мальта; Румунія; Франція; Португалія [вкл. Мадейра]; Гібралтар; Іспанія. Також культивується.

Зросає у відкритих районах з чагарником, полях, садах, смітниках. Найкраще росте на від вологих до помірно сухих, від вапняних і родючих, до глинистих і навіть кам'янистих суглинних ґрунтах.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Euphorbia exigua // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
  3. Попович Р. Г. Латинська мова для студентів-екологів.– Рівне: НУВГП, 2013.– 130 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
  4. A Dictionary of Botanical and Biographical Etymology. Архів оригіналу за 15 травня 2010. Процитовано 7 березня 2016.

Посилання ред.

Галерея ред.