Вікіпедія

Лео Мол

канадський скульптор і живописець українського походження
(Перенаправлено з Молодожанин Леонід Григорович)

Ле́о Мол (англ. Leo Mol; справжнє ім'я Леоні́д Григо́рович Молодожа́нин[1], 2 (15) січня 1915(19150115), місто Полонне, нині Полонський район, Хмельницька область, Україна — 4 липня 2009, Вінніпег, Канада) — канадський скульптор українського походження, живописець. Академік Королівської Канадської Академії мистецтв. З 1948 мешкав у місті Вінніпег, Канада.

Лео Мол
Леонід Молодожанин
англ. Leo Mol
Ім'я при народженніЛеонід Григорович Молодожанин
Народився2 (15) січня 1915(1915-01-15)
Полонне
Помер4 липня 2009(2009-07-04) (94 роки)
Вінніпег
·хвороба Альцгеймера
ГромадянствоКанада Канада Україна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанняВінніпег, Канада
Діяльністьскульптор, художник, вітражист, mosaicist, митець, унаочнювач
Відомий завдякискульптор
Alma materПетербурзька академія мистецтв
ЧленствоКанадська королівська академія мистецтвd
Magnum opusПам'ятник Тарасові Шевченку
Нагороди
Сайтleomol.com/home.html

Життєпис

ред.

Дитинство й школи

ред.

Народився в гончарській сім'ї Григорія та Ольги Молодожанинів в м. Полонному. Невдовзі сім'ю було депортовано до Сибіру. Спочатку проживали в селі Мишоловка біля Іркутська, потім переїхали до Красноярська. З одинадцятирічного віку працював удома для батька на гончарському колесі та моделював із глини. В 1929 році родина поселилась в станиці Прохладна Кабардино-Балкарської автономної республіки, згодом - у місті Нальчику. Леонід не забажав навчатись у фабрично-заводському училищі, влаштувався маляром-декоратором в палаці культури. Був направлений у Ленінград на навчання до робфаку. Запізнившись на вступні іспити, вирішив залишитись в Ленінграді. Спочатку навчався у вечірній мистецькій школі-студії, потім був зарахований до числа учнів підготовчої школи при Академії мистецтв. За два роки (1933-1934) Леонід закінчив повний курс мистецьких предметів і загальноосвітню програму для 9 і 10 класів[2].

Художні школи

ред.

З 1936 став учнем Матвія Манізера у Ленінградській академії мистецтв, яку закінчив 1941 року. Під час німецької окупації з іншими остарбайтерами Леоніда мали вивезти до Німеччини. За протекцією Ернста Шуле його відправили у майстерню Вільгельма Фраса (нім. Wilhelm Fraß) у Відні. Допомагаючи власнику майстерні, досконаліше вивчав німецьку мову та познайомився з історією світового мистецтва, музики й театру.

Згодом студіював мистецтво в Берлінській академії мистецтв Kunst Academie; став асистентом скульптора Фріца Клімша (нім. Fritz Klimsch), моделюючи з теракоти та пластиліну. З 1943 навчався скульптурі в Королівській академії красних мистецтв у Гаазі (Нідерланди).

Імміграція в Канаду

ред.

Одружився 1943 року в Берліні з Маргарет Шолтес, весною 1945 року подружжя подалося до Амстердама, опісля вони перебували в таборі для біженців у монастирі в Ейндговені (Eindhoven).

1949 року переселилися до Вінніпега (Манітоба). Там 1992 року в Ассінібойнському парку було відкрито для публіки «Сад скульптур Лео Мола» (англ. Leo Mol Sculpture Garden): серед вінніпезького парку стоять понад 300 його творів[3].

Твори

ред.

Автор пам'ятників Тарасові Шевченку у Вінніпезі (1961 рік), Вашингтоні (1964), Буенос-Айресі (1971), Санкт-Петербурзі, Оттаві (2011) та Івано-Франківську (2011).[4]. Він також є автором надгробного пам'ятника Іванові Багряному у Новому Ульмі, Німеччина.

29 травня 1988 року у Лондоні місцевою українською громадою з нагоди 1000-ліття хрещення Русі–України встановлений пам’ятник Володимиру Великому роботи скульптора Лео Мола[5].

Серед його скульптурних шедеврів б'юсти:

Нагороди, пам'ять

ред.

1989 року Лео Мола нагородили найвищою державною нагородою Канади — Орденом Канади.

2000 року отримав провінційну відзнаку — Орден Манітоби.

У 2001 році Лео Мол був відзначений державною нагородою України – орденом “За заслуги” ІІ ступеня[6].

У 2002 його скульптура «Лісоруби» (англ. Lumberjacks) з'явилась на канадській поштовій марці номіналом 48 центів[7]

Серед інших відзнак Лео Мола: почесні докторати від Вінніпезького, Манітобського та Альбертського університетів.

Постановою № 184-VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 100 років з дня народження було відзначене на державному рівні.[8]

Вулиця Лео Мола у місті Полонне Хмельницької області.

Роботи

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Суспільне Око. www.facebook.com (eng) . Процитовано 18 січня 2019.
  2. ↑ Степовик Дмитро. Скульптор Лео Мол. Життя і творчість. — Київ: Мистецтво, 1995. — с. 10-16
  3. ↑ Телесюжет про Лео Мола у програмі «Ранок на Поділлі». Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 25 вересня 2014.
  4. ↑ В Івано-Франківську відомий канадський скульптор відкрив пам'ятник Шевченку. Архів оригіналу за 11 грудня 2011. Процитовано 4 вересня 2011.
  5. ↑ Визволення вірою. До відзначення 1030-річчя хрещення Київської Русі – України : документальна виставка. Центральний державний архів зарубіжної україніки (укр.) . Архів оригіналу за 20 січня 2019. Процитовано 19 січня 2019.
  6. ↑ Указ Президента України № 639/2001 від 15.08.2001 «Про відзначення державними нагородами України іноземних громадян українського походження». zakon4.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 20 січня 2019. Процитовано 19 січня 2019.
  7. ↑ Sculptors. Canada postes (англ.) . Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 19 січня 2019.
  8. ↑ Політика // Голос України. — 2015. — 18 лютого (№ 29 (6033)). — С. 4.

Джерела

ред.

Посилання

ред.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лео_Мол&oldid=41581847