Мокін Олександр Валерійович

Олександр Валерійович Мокін (каз. Алекса́ндр Вале́рьевич Мо́кин, нар. 19 червня[1] 1981, Чимкент) — казахський футболіст, воротар клубу «Астана». Відомий за виступами у низці казахських клубів, а також національну збірну Казахстану. Неодноразовий чемпіон Казахстану, володар Кубку Казахстану та Суперкубка Казахстану.

Ф
Олександр Мокін
Особисті дані
Народження 19 червня 1981(1981-06-19) (42 роки)
  Чимкент, СРСР
Зріст 194 см
Вага 87 кг
Громадянство  Казахстан
Позиція воротар
Номер 35
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1999–2000 Казахстан «Жигер» 3 (-3)
2000-2001 Казахстан «Достик» 19 (-45)
2002–2008 Казахстан «Женіс» 30 (-31)
2004   Казахстан «Окжетпес» 12 (-13)
2007   Казахстан «Ордабаси» 28 (-26)
2008   Казахстан «Алмати» 11 (-14)
2009–2010 Казахстан «Ордабаси» 55 (-58)
2011–2016 Казахстан «Шахтар» (Караганда) 112 (-111)
2016–2019 Казахстан «Астана» 44 (-27)
2020–2022 Казахстан «Тобол» (Костанай) 54 (-46)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2005–2021 Казахстан Казахстан 22 (-43)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра ред.

У дорослому футболі дебютував 1999 року виступами за команду клубу «Жигер», в якій грав до наступного року, в якому ця шимкентська команда об'єдналась із іншим клубом з цього міста «Томіріс» у команду «Достик». У новій команді Мокін продовжив виступи до 2001 року

У 2002 році Олександр Мокін стає гравцем столичної команди «Женіс», з якою відразу ж стає володарем Кубку Казахстану. Проте відразу ж закріпитися в основі нової команди воротарю не вдалось, тому в 2004 році він грає в оренді в іншому клубі казахської вищої ліги «Окжетпес», а наступного року повертається до «Женіса», з яким у 2006 році стає чемпіоном Казахстану. Щоправда, наступного року воротар вимушений знову піти в оренду до свого колишнього клубу «Ордабаси», з яким вийшов до фіналу Кубка Казахстану, а в 2008 році грав також у оренді в клубі з колишньої столиці «Алмати», з яким також виходив до фіналу кубку країни.

З початку 2009 року Олександр Мокін повернувся до складу «Ордабаси», в якому виступав протягом двох сезонів, та був основним стражем воріт шимкентської команди.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Шахтар» (Караганда), до складу якого приєднався 2011 року. На той час команда з Караганди була лідером казахського футболу, і вже в першому ж сезоні за новий клуб Олександр Мокін, який став основним воротарем команди, стає чемпіоном Казахстану. Наступного року в складі карагандинської команди йому вдалось повторити цей успіх, а за підсумками сезону він визнається кращим воротарем чемпіонату Казахстану.[2] 2013 рік же став одним із найуспішніших в кар'єрі воротаря: спочатку він стає володарем Суперкубка Казахстану, а пізніше володарем Кубку Казахстану. Але особливо успішним стали виступи для нього в єврокубках. Спочатку казахська команда в попередньому раунді Ліги чемпіонів переграла албанський клуб «Скендербеу»[3], а в наступному раунді саме завдяки успішній грі Мокіна, якому вдалося в цій грі відбити пенальті, пройшла міцний білоруський клуб БАТЕ.[4] У наступному раунді турніру «Шахтар» зустрічався із відомим шотландським клубом «Селтік». У першому матчі футболістам казахської команди вдається несподівано перемогти фаворита протистояння з рахунком 2-0[3], у значному ступені завдяки вдалій грі воротаря своєї команди, що визнали й вболівальники карагандинського клубу, які під час матчу, який проходив у столиці Казахстану на «Астана Арені», неодноразово вигукували: «Мокін! Мокін!».[5] Проте у матчі-відповіді, незважаючи на самовіддану гру воротаря, «Шахтар» поступився із рахунком 0-3, і вибув із розіграшу Ліги Чемпіонів. Але карагандинський клуб, завдяки правилам розіграшу єврокубків, став першим казахським клубом, який зіграв у груповому турнірі єврокубкового турніру[6], оскільки за правилами розіграшу єврокубкових турнірів, команда після програшу в останньому раунді плей-офф Ліги Чемпіонів не вибуває повністю з єврокубків, а дістає путівку до групового турнілу Ліги Європи.

У 2016 році Олександр Мокін став гравцем столичного клубу «Астана». Проте в цьому клубі, який на той час став кращим у Казахстані й за підбором гравців, фінансуванні та грі, Мокін не відразу став основним воротарем, і часто поступався місцем в основі команди натуралізованому сербському воротарю Ненаду Еричу[7], що призвело до чуток про зміну футболістом клубу по закінченні сезону 2016 року.[8] Наступного сезону вже Мокін став основним воротарем клубу, який у черговий раз переміг у чемпіонаті країни. А в єврокубках після перемоги над «Спартаксом» із Юрмали столичний казахський клуб у наступному раунді Ліги чемпіонів зустрічався із польським клубом «Легія». Перед матчем колишній головний тренер «Спартакса» Марек Зуб висловився у інтерв'ю засобам масової інформації, що він вважає Мокіна одним із слабких місць «Астани».[9] Проте. незважаючи на такі відгуки колишніх супротивників, завдяки також і успішній грі Мокіна, казахський клуб у першому матчі переграє «Легію» з рахунком 3-1[10][11], та пройшов у наступне коло турніру.[12] Проте в останньому раунді перед груповим турніром «Астана» поступилась шотландському «Селтіку», й знову зіграла в груповому турнірі Ліги Європи.

У лютому 2022 року Олександр Мокін перейшов до складу команди «Тобол» з Костаная.[13] Наступного року в складі команди він став чемпіоном країни. У складі костанайської команди грав до кінця 2022 року.

Виступи за збірну ред.

Олександр Мокін дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Казахстану в 2005 році в матчі зі збірною Японії. Тривалий час він був одним із основних воротарів команди[14], хоча й його гра не завжди влаштовувала тренерів збірної.[15] Олександр Мокін грав у складі збірної на полі до кінця 2014 року, після чого на поле не виходив, хоча й ще на початку 2018 року залучався на тренувальні збори збірної країни.[16][17] Останній раз Олександр Мокін викликався до збірної у кінці 2021 року. Загалом зіграв у складі національної збірної 22 матчі

Особисте життя ред.

Олександр Мокін одружений, його дружину звати Катерина.[18]

Статистика виступів ред.

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Казахстан
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
29-1-2005 Йокогама Японія   4 – 0   Казахстан Kirin Cup -4
26-12-2006 Бангкок В'єтнам   2 – 1   Казахстан Kings Cup 2006 -2
3-2-2008 Анталія Азербайджан   0 – 0   Казахстан товариський матч -
6-2-2008 Анталія Казахстан   0 – 1   Молдова товариський матч -1
11-10-2008 Лондон Англія   5 – 1   Казахстан Відбір до ЧС 2010 -5
11-2-2009 Анталія Естонія   0 – 2   Казахстан товариський матч -   46'
6-6-2009 Алмати Казахстан   0 – 4   Англія Відбір до ЧС 2010 -4
10-6-2009 Київ Україна   2 – 1   Казахстан Відбір до ЧС 2010 -2
9-9-2009 Андорра-ла-Велья Андорра   1 – 3   Казахстан Відбір до ЧС 2010 -1
10-10-2009 Берестя Білорусь   4 – 0   Казахстан Відбір до ЧС 2010 -4
14-10-2009 Астана Казахстан   1 – 2   Хорватія Відбір до ЧС 2010 -2
2-9-2011 Стамбул Туреччина   2 – 1   Казахстан Відбір до ЧЄ 2012 -2   91'
6-9-2011 Баку Азербайджан   3 – 2   Казахстан Відбір до ЧЄ 2012 -3
6-2-2013 Анталія Казахстан   3 – 1   Молдова товариський матч -1   46'
4-6-2013 Алмати Казахстан   1 – 2   Болгарія товариський матч -2   46'
14-8-2013 Астана Казахстан   1 – 0   Грузія товариський матч -   46'
5-3-2014 Анталія Казахстан   1 – 1   Литва товариський матч -   46'
12-8-2014 Алмати Казахстан   2 – 1   Таджикистан товариський матч -1
5-9-2014 Астана Казахстан   7 – 1   Киргизстан товариський матч -1   46'
10-10-2014 Амстердам Нідерланди   3 – 1   Казахстан Відбір до ЧЄ 2016 -3
16-11-2014 Стамбул Туреччина   3 – 1   Казахстан Відбір до ЧЄ 2016 -3
Усього Матчів 21 Голів -41

Титули і досягнення ред.

«Женіс»: 2006
«Шахтар» (Караганда): 2011, 2012
«Астана»: 2016, 2018, 2019, 2019
«Тобол»: 2021
«Женіс»: 2002, 2005
«Шахтар» (Караганда): 2013
«Астана» : 2016
«Шахтар» (Караганда): 2013
«Астана»: 2018, 2019
«Тобол»: 2021, 2022

Примітки ред.

  1. Поздравляем Александра Мокина С Днём Рождения! (рос.). Офіційний сайт футбольного клубу «Шахтар» (Караганда). 19 червня 2012. Архів оригіналу за 22 січня 2013. Процитовано 13 січня 2013.
  2. Думан Балыкбаев (25 грудня 2012). Бакаев!!! Нусербаев!! Кукеев! (рос.). Спортивный портал Казахстана sports.kz. Архів оригіналу за 22 січня 2013. Процитовано 13 січня 2013.
  3. а б Футбол: Карагандинский «Шахтёр» одерживает сенсационную победу в Лиге чемпионов [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Александр Мокин: «Главное-мы победили!» [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Александр Мокин: «Надеюсь, дадим бой и порадуем наших болельщиков!» [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Футбол: Гол в добавленное время лишает карагандинский «Шахтёр» места в Лиге чемпионов [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. Александр Мокин: «Контратаки — это всегда неприятно» [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Александр Мокин: «Буду рассматривать какие предложения будут поступать» [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. Футбол. Марек Зуб: слабые стороны «Астаны» — вратарь Мокин и играющий на правом фланге обороны Шитов [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. Футбол. Иван Маевский забил победный для «Астаны» мяч в матче Лиги чемпионов против «Легии» [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. Лига чемпионов. «Астана» vs «Легия» 3:1 — оба-на! [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. ФК «Астана» гарантировал себе евроосень [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. Экс-вратарь сборной Казахстана присоединится к «Тоболу» (рос.)
  14. НИЧЬЯ СО СТАРЫМИ ЗНАКОМЫМИ [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. Футбол. Мокин попал в опалу [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. Объявлен состав сборной Казахстана по футболу на матчи с Венгрией и Болгарией [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  17. 11 футболистов Астаны приглашены на матч с Азербайджаном [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  18. На ком женаты футболисты сборной Казахстана [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання ред.