Вікіпедія

Мозес Ітаума

Мозес Енріко Ітаума (англ. Moses Enriko Itauma; нар. 28 грудня 2004(2004грудня28), Словаччина) - англійський боксер-професіонал, нігерійського походження, що виступає у важкій ваговій категорії. Член збірної Великої Британії наприкінці 2010-х і на початку 2020-х років, чемпіон світу серед молоді до 19 років (2022), триразовий чемпіон Європи серед молоді та юніорів (2018, 2019, 2022), багаторазовий чемпіон Англії, переможець міжнародних турнірів в аматорах.

Мозес Ітаума
Загальна інформація
Народження28 грудня 2004(2004-12-28) (19 років)
Спорт
Участь і здобутки
Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробила користувачка Анна Мороз (внесок, журнали) о 08:50 UTC (151 хвилину тому).

Серед професіоналів чинний чемпіон за версією WBO Inter-Continental (з 2024 року) у важкій вазі.

Найкраща позиція щодо рейтингу BoxRec — 70-та (червень 2024 року), і є 12-м[1] серед британських боксерів важкої вагової категорії, — входячи до Топ-70 найкращих важкоатлетів усього світу.

Біографія

ред.

Народився 28 грудня 2004 року у Словаччині. Його батько нігерієць, а мати словачка. Його старший брат Керол Ітаума також професійний боксер. З ранньої юності зі своєю сім'єю проживає в Англії[2].

Аматорська кар'єра

ред.

У травні 2017 року став чемпіоном Англії серед юнаків, у фіналі перемігши Латіфа Хана. У травні 2018 року в Албені (Болгарія), у 14-річному віці, став чемпіоном Європи серед юнаків у вазі до 80 кг, де у півфіналі достроково переміг українця Олександра Ільченка, та у фіналі за очками (5:0) переміг росіянина Артема Новікова[3].

У березні 2019 року став чемпіоном у вазі понад 80 кг юніорського національного чемпіонату Англії, у фіналі перемігши Джиммі Гевіна[4]. На початку червня 2019 року в Галаці (Румунія) став чемпіоном у вазі понад 80 кг юніорського чемпіонату Європи, у фіналі за очками з рахунком 5:0 перемігши вірменина Ованєса Папазяна[5].

З весни 2020 року ввели жорсткі обмеження через коронавірусну хворобу у Великій Британії та по всій Європі, і у 2020 — 2021 роках він залишився практично без практики змагання.

У лютому 2022 року став чемпіоном у вазі понад 92 кг молодіжного національного чемпіонату Англії. У квітні 2022 року в Софії (Болгарія) став чемпіоном Європи серед молоді[en] (до 18 років) у вазі понад 92 кг. У півфіналі він достроково переміг українця Олександра Зеленського[6], і у фіналі достроково переміг болгарина Кирила Борисова[7][8].

У листопаді 2022 року в Ла-Нусії (Іспанія) став чемпіоном світу серед молоді[en] (до 19 років) у вазі понад 92 кг, де у фіналі достроково переміг українця Олександра Зеленського[9][10].

Професійна кар'єра

ред.

У січні 2023 року підписав контракт із промоутерською компанією Queensberry Promotions Френка Воррена[en][11]. 28 січня 2023 року відбувся його дебют на професійному рингу в Лондоні (Велика Британія), у важкій вазі, де він достроково нокаутом в 1-му раунді переміг чеха Марчела Боде (2-1)[12].

28 жовтня 2023 року брав участь в андеркарді великого боксерського супершоу в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) головною подією якого став поєдинок "Тайсон Фʼюрі - Франсіс Нганну", де він достроково технічним нокаутом в 1-му раунді переміг досвідченого угорця Іштвана Берната (10-1, 8 КО)[13].

Перший рік у профі закінчив із 7-ма перемогами, зокрема пройшовши досвідчених джорніменів: Костянтина Довбищенка та Кевіна Еспіндолу. У грудні переміг нокаутом небезпечного польського бійця другого ешелону Міхала Болоза, знаного перемогою важким нокаутом над колишнім претендентом на пояс регулярного чемпіона WBA Анджеєм Вавжиком. Паралельно набирався досвіду працюючи спаринг-партнером у тренувальних таборах таких чемпіонів світу як-от: Тайсон Фʼюрі[14] й Ентоні Джошуа[15].

2024

ред.

22 березня 2024 року в Лондоні достроково технічним нокаутом у 1-му раунді переміг земляка Дена Гарбера (6-2)[16].

18 травня 2024 року виступив в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія), в андеркарді супербою топових суперважкоатлетів "Тайсон Фʼюрі - Олександр Усик" проти досвідченого німця Іллі Мезенцева (25-3, 21 КО)[17]. Ітаума домінував у першому раунді, упіймав Мезенцева на контратаці своїм хуком. У другому раунді потужною двійкою відправив Мезенцева у повноцінний нокдаун, той підвівся, але рефері оцінивши стан боксера припинив бій. На коні бою стояв вакантний пояс WBO Inter-Continental[18].

Бій з Маріушем Вахом

ред.

27 липня на О2 Арені (Лондон) у рамках шоу Джо Джойс vs Дерек Чісора поб'ється з віковим гейткіпером, колишнім претендентом на пояси Маріушем Вахом (38-10, 20 КО)[19].

Статистика професійних боїв

ред.

Шаблон:Легенда боксёрских боёв

  1. ↑ Boxing Ratings: Heavy — United Kingdom (англ.). BoxRec. Процитовано 21 травня 2024.
  2. ↑ Moses Itauma Wikipedia And Age: His Brother Karol Itauma And Parents (rus) . Genius Celebs. 26 березня 2023. Архів оригіналу за 22 грудня 2023. Процитовано 22 грудня 2023.
  3. ↑ 16. European Schoolboys / Schoolgirls Championships. Albena, Bulgaria — May 22-29, 2018 (англ.). Amateur-boxing.strefa.pl. Архів оригіналу за 1 грудня 2023. Процитовано 22 грудня 2023.
  4. ↑ English National Junior Championships. Magna Science and Adventure Centre, Rotherham — March 23-24, 2019 (PDF) (англ.). Amateur-boxing.strefa.pl. Архів (PDF) оригіналу за 9 жовтня 2022. Процитовано 22 грудня 2023.
  5. ↑ EUBC Junior (M&W) European Boxing Championships Galati 2019 (PDF) (англ.). Amateur-boxing.strefa.pl. Архів (PDF) оригіналу за 22 квітня 2023. Процитовано 19 квітня 2024.
  6. ↑ Александр Зеленский (Украина) — Энрико Итаума (Англия). Полуфинал. София 2022 (rus) . YouTube. Архів оригіналу за 24 грудня 2023. Процитовано 25 грудня 2023.
  7. ↑ EUBC Youth European Boxing Championships Sofia 2022 (PDF) (англ.). Amateur-boxing.strefa.pl. Архів (PDF) оригіналу за 9 жовтня 2022. Процитовано 25 грудня 2023.
  8. ↑ Чемпионат Европы 2022 по боксу среди юношей: все победители и призёры (rus) . vRINGe.com. 22 квітня 2022. Архів оригіналу за 24 грудня 2023. Процитовано 25 грудня 2023.
  9. ↑ Finals (M92+KG) ITAUMA ENRIKO (ENG) vs ZELENSKYI OLEKSANDR (UKR). IBA YWBChs 2022 (rus) . YouTube. Архів оригіналу за 26 грудня 2023. Процитовано 26 грудня 2023.
  10. ↑ IBA Youth Men´s & Women´s World Championships 2022 (PDF) (англ.). Amateur-boxing.strefa.pl. Архів (PDF) оригіналу за 10 січня 2024. Процитовано 25 грудня 2023.
  11. ↑ Уоррен взял к себе 18-летнего супертяжа: осенью тот побил Зеленского — фото (rus) . vRINGe.com. 2 січня 2023. Архів оригіналу за 24 грудня 2023. Процитовано 20 квітня 2024.
  12. ↑ Супертяж, который побеждал Зеленского, дебютировал в профессионалах (rus) . vRINGe.com. 29 січня 2023. Архів оригіналу за 24 грудня 2023. Процитовано 22 грудня 2023.
  13. ↑ 18-летний супертяж Итаума не заметил матёрого Берната: видео (rus) . vRINGe.com. 28 жовтня 2023. Архів оригіналу за 23 грудня 2023. Процитовано 22 грудня 2023.
  14. ↑ Фьюри показал своих спарринг-партнеров (rus) . Ringside24.com. 20 грудня 2023. Архів оригіналу за 18 квітня 2024. Процитовано 18 квітня 2024.
  15. ↑ Боец, который хочет побить рекорд Майка Тайсона, сравнил Джошуа и Фьюри (rus) . vRINGe.com. 27 березня 2024. Архів оригіналу за 29 березня 2024. Процитовано 20 квітня 2024.
  16. ↑ Итаума нокаутировал соперника в стартовом раунде, апсет в главном событии: видео (rus) . vRINGe.com. 23 березня 2024. Архів оригіналу за 20 квітня 2024. Процитовано 20 квітня 2024.
  17. ↑ Анонсированы поединки в андеркарде супербоя Усик – Фьюри (rus) . «ММА-Экспресс». Архів оригіналу за 20 квітня 2024. Процитовано 20 квітня 2024.
  18. ↑ «Британский Тайсон» уничтожил Мезенцева: видео. vringe.com. Процитовано 18 травня 2024.
  19. ↑ Итаума сразится с экс-соперником Кличко, Станёнис удивил выбором промоутера. vringe.com. Процитовано 29 червня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мозес_Ітаума&oldid=43074144