Мозговий Микола Петрович

Мико́ла Петро́вич Мозгови́й (1 вересня 1947, Сарнів, Волочиський район, Хмельницька область — 30 липня 2010, с. Кийлів, Бориспільський район, Київська область) — український естрадний співак, композитор-пісняр, народний артист України (1993).

Мозговий Микола Петрович
Зображення
Основна інформація
Дата народження 1 вересня 1947(1947-09-01)
Місце народження с. Сарнів
Дата смерті 30 липня 2010(2010-07-30) (62 роки)
Місце смерті с. Кийлів
Поховання Байкове кладовище
Роки активності 1971–2010
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Професія композитор, співак
Освіта Чернівецьке училище мистецтв імені Сидора Воробкевича
Жанр естрада
Колективи ВІА «Беркут», ВІА «Мальви», «Вересень»
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Звання
Заслужений артист України
Народний артист України
mozgovyi.com.ua

БіографіяРедагувати

Народився 1 вересня 1947 в селі Сарнів Волочиського району Хмельницької області .

З 1962 по 1966 навчався в Чернівецькому музичному училищі імені Сидора Воробкевича. У 1969 році вступив до Харківського юридичного інституту, який кинув у 1973 році, бо з 1971 по 1973 рік навчався у Республіканській студії естрадно-циркового мистецтва у м. Києві, де працював співаком у ресторані "Метро".

Вчився у Київській державній консерваторії ім. П. І. Чайковського у класі Костянтина Огнєвого по фаху "сольний спів".

1971—1994 працював солістом «Укрконцерту». У 1974—75 роках — художній керівник ВІА «Беркут» (Івано-Франківськ).[1]

Двічі займав друге місце на конкурсі виконавців пісень соцкраїн в Ялті у 1979 та у 1981 роках.

Професійний співак, композитор, написав чимало пісень, віршів, які стали популярними. Через суперечки з керівником «Укрконцерту» Борисом Шарварко не був прийнятий до союзу композиторів. У 1986 році зібрав та очолив власний гурт "Вересень", з яким і гастролював.

У 1986 році удостоєний почесного звання «Заслужений артист України».

Якийсь час був референтом ЦК ЛКСМУ з питань культури, потім працював парторгом «Укрконцерту». З 1991 член СПУ, а з 2001 по 2007 член партії «Справедливість».

У 1991 році покинув сцену та зайнявся менеджментом у шоу-бізнесі.

З 1993 очолював Український мистецький фонд імені В. Івасюка. Був засновником і незмінним головою журі міжнародного телевізійного фестивалю «Пісня буде поміж нас», фестивалю сучасної української пісні ім. Володимира Івасюка (м. Чернівці) та фестивалю «Море друзів» (м. Ялта), в межах яких проводяться конкурси молодих виконавців сучасної естрадної пісні.

З 1994 по 1999 — директор і художній керівник Українського державного театру пісні.

З 1999 — завідувач кафедрою теорії та методики постановки голосу Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, професор (2004).

З березня 2005 працював генеральним директором-художнім керівником Національного палацу мистецтв «Україна».

У 2007 році захистив дисертацію на тему: «Становлення і тенденції розвитку української естрадної пісні» та здобув науковий ступінь кандидата мистецтвознавства.

 
Могила Миколи Мозгового

30 липня 2010 зупинилося серце Миколи Мозгового. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Мав дочку Олену, для якої написав кілька пісень («Білі лілеї», «Ти згадай», «Матіола», тощо), бо сподівався що вона стане співачкою. Якийсь час Олена була цивільною дружиною співака Олександра Пономарьова. Мав двох онучок — Зою та Женю.

Творчий доробокРедагувати

Автор пісень на слова українських поетів:

Пісні на власні слова:

ВідзнакиРедагувати

У 1993 за великий особистий внесок у розвиток і збагачення української культури, високу професійну майстерність Мозгового М. П. удостоєний звання «Народний артист України».

Пам'ятьРедагувати

Щороку по смерті Миколи Мозгового за сприянням його дочки Олени проходять вечори пам'яті, на яких у виконанні сучасних артистів звучать його пісні.[2]

2012 року Хмельницькій дитячій музичній школі присвоєно ім'я Миколи Мозгового.[3]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати