Відкрити головне меню

Микола Йосипович Мозгалевський (травень 1801 — 14 червня 1844) — декабрист, підпоручик Саратовського піхотного полку.

Мозгалевський Микола Йосипович
Народився травень 1801
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 14 червня 1844(1844-06-14) (43 роки)
Мінусінськ, Красноярський край, Росія
Поховання Красноярський край
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність військовослужбовець
Alma mater Перший кадетський корпус (Санкт-Петербург)

БіографіяРедагувати

З дворян Чернігівської губернії. Народився у м. Ніжин. Батько — поміщик Чернігівської губернії, засідатель Ніжинського повіту суду, колезький асесор Йосип Федорович Мозгалевський (помер до 1826), мати — Вікторія Карлівна де Розет. Освіту Микола Мозгалевський здобував спочатку вдома, потім у різних пансіонах та у Ніжинському народному училищі. З 1814 по 1821 рік виховувався в Першому кадетському корпусі, звідки випущений прапорщиком в Саратовський піхотний полк. У 1825 році — підпоручик того ж полку, молодший офіцер 3-ї мушкетерської роти.

Член Товариства об'єднаних слов'ян з 1825 року, вступив у таємне товариство в Ліщині. Наказ про арешт — 5 лютого 1826 року, заарештований — 13 лютого, доставлений з Житомира до Петербурга на головну гауптвахту — 21 лютого; 22 лютого 1826 року переведений у Петропавловську фортецю. Звинувачувався в тому, що знав цілі товариства, а також був присутній на двох нарадах декабристів у Андрієвича. На другій нараді Бестужев-Рюмін оголосив про готовність другої армії до повстання і змусив Мозгалевського присягнути у готовності діяти. Шимков давав йому для прочитання Державний Заповіт.[1]Засуджений за VIII розрядом і по конфірмації 10 липня 1826 року засуджений до заслання на поселення довічно. Термін скорочений до 20 років — 22 серпня 1826 року. Покарання відбував з 1826 року у м. Наримі Тобольської губернії, с. Курагинский Енисейской губернії, с. Теснінськом і з 1839 року в Мінусінську, де і помер. Дружина (з 2 липня 1829 року у Наримі) — козачка Євдокія Ларіонівна Агєєва (померла 1888). Діти: Павло, Валентин, Олександр, Віктор (в 1908 генерал-майор), Варвара, Олена, Пелагея і Парасковія (народилась 1841), яка виховувалася в родині М. В. Басаргіна. Сім'я жила на державну допомогу, перебивалася різними заробітками, але мало не головним джерелом існування була допомога Малої артілі.[2]

Пам'ятьРедагувати

У Мінусінську на честь Мозгалевського названо вулицю. У грудні 2005 року на місці поховання декабристів М. Й. Мозгалевського і М. Крюкова встановлений пам'ятний знак.

ПриміткиРедагувати

  1. Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной.  // Алфавит членам бівших злоумішленніх тайніх обществ и лицам, прикосновеннім к делу, произведённому вісочайше учреждённою 17 декабря 1825-го года следственною комиссиею. Составлен 1827 года.— М.,"Наука", 1988, с. 285
  2. Е. И. Матханова. Декабристская Малая артель после амнистии.// Ссыльные декабристы в Сибири. — Новосибирск, изд-во «Наука», сибирское отделение, 1985, с. 191

ДжерелаРедагувати

  • Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной. — М.: Наука, 1988. — С. 114(рос.)

ПосиланняРедагувати