Вікіпедія

Модуль планерування і корекції

російський комплект, що перетворює авіабомби на керовані планеруючі
(Перенаправлено з Модуль планування і корекції)

Модуль планерування і корекції (рос. Модуль планирования и коррекции, МПК) — розроблений російським підприємством «Базальт» навісний модуль для перетворення звичайних некерованих бомб (зокрема, РБК-500[1], ФАБ-250 та ФАБ-500 М-62) на планерні бомби, високоточні боєприпаси зі збільшеним радіусом дії.

Вперше представлено на виставці «Аеро Індія-2003», потім в 2009 році на виставці в Росії.

Задум розробника полягав у тому, аби отримати дешеву систему, яку можна встановлювати навіть в польових умовах. Було запропоновано декілька варіантів з різними можливостями:

  • некоригована, лише з розкладними крилами, що дає можливість застосування з малих та надмалих висот
  • з інерціальною системою наведення, завдяки чому бомба може влучно вражати ціль на відстані до 12-15 км
  • з супутниковою та інерціальною системами наведення, ефективна відстань до цілі в такому випадку становить 40-60 км в залежності від параметрів скидання (висота, швидкість носія, тощо)
  • те саме що і попередній, з додатковим пульсуючим повітряно-реактивним двигуном.

На початку травня 2023 року російська пропаганда повідомила про створення неназваним виробником подібного модуля для бомб ФАБ-250[2].

Бойове застосування ред.

Російсько-українська війна ред.

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

На початку січня 2023 року російські користувачі в соціальних мережах поширили фото ФАБ-500М-62 з під'єднаним комплектом, що нагадує JDAM, однак «кустарна» якість виконання може свідчити про використання дослідного зразка[3][4].

В березні 2023 року в Куйбишевському районі Донецька впала авіабомба ФАБ-500 біля якої був знайдений механізм корекції польоту. Однак, за зовнішнім виглядом уламків це міг бути дещо схожий комплекс «Гром» розробки російської корпорації «Тактическое ракетное вооружение»[5].

Також наприкінці березня 2023 року речник Повітряних Сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив, що російські військові стали частіше застосовувати крилаті кориговані авіабомби з бойовою частиною масою 500 кг. Російські літаки скидають їх з відстані в десятки кілометрів по цілях в прифронтовій зоні без заходу в зону ураження української протиповітряної оборони[6].

Надвечір 20 квітня 2023 року під час прольоту над Білгородом з російського Су-34 відокремилось та впало в місто дві фугасних бомби, одна здетонувала, другу відкопали та відправили на полігон для знешкодження через два дні, 22 квітня[7][8][9]. Перед інцидентом наближені до російських військових користувачі соціальних мереж повідомляли про активність бойової авіації та можливе застосування УМПК разом з фугасними бомбами[8]. За іншою версією, на місто впали бомби БетАБ-500ШП[10].

За словами речника Повітряних Сил ЗСУ Юрія Ігната навесні 2023 року темп застосування зріс до 20 скидань на добу[11].

В липні 2023 року українські правоохоронці стали повідомляти про застосування росією керованих авіабомб на основі ФАБ-250. Однак, про конкретну модель використаного модуля планування і корекції не повідомлялось[12]. В листопаді 2023 року з'явились повідомлення про застосування модуля разом з разовим бомбовим контейнером (касетною авіабомбою) РБК-500 та касетними бойовими елементами ШОАБ-0,5 в районі села Старомайорське Донецької області[1].

Можливість скидати бомби зі значної відстані створила для Сил Оборони України значну проблему, оскільки російські літаки, при цьому, залишлаються по за зоною ураження більшості наявних в Україні зенітних ракетних комплексів[13].

Див. також ред.

Посилання ред.

  • Опытная управлямая бомба ФАБ-500М-62 с МПК (Россия. 2009—2010 год)
  • З’явилося перше відео сходження російських аналогів коригованих бомб JDAM. Мілітарний. 5 липня 2023.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Дополнительные материалы к сводке за 17–20 ноября. Telegram. Conflic Intelligence Team. 20 листопада 2023.
  2. ↑ У РФ заявили про створення аналогу JDAM-ER й під 250-кг фугасні авіабомби - чим це загрожує. Defense Express. 3 травня 2023.
  3. ↑ Російський аналог JDAM: звідки взявся, наскільки реальний та як у РФ тим самим розписались у безпорадності "Гефеста". Defense Express. 5 січня 2023.
  4. ↑ У Росії тестують модуль планування і корекції авіабомб ФАБ-500. Мілітарний. 5 січня 2023.
  5. ↑ Росія застосовує аналог JDAM. Мілітарний. 12 березня 2023.
  6. ↑ Ігнат розповів про нову загрозу: авіація рф щодня скидає десятки бомб у прифронтовій зоні. Укрінформ. 30 березня 2023.
  7. ↑ З російського Су-34 впала бомба на Бєлгород. Мілітарний. 20 квітня 2023.
  8. ↑ а б Фото дня. У Бєлгороді РФ "позаштатно" впала російська авіабомба. Тексти. 21 квітня 2023.
  9. ↑ На Бєлгород впала не одна, а дві російські авіабомби. Мілітарний. 22 квітня 2023.
  10. ↑ Чим рашисти вгатили по Бєлгороду: як працюють бетонобійні бомби на відео. Defense Express. 21 квітня 2023.
  11. ↑ Проблема з плануючими бомбами рашистів потребує вирішення, бо мова йде вже про десятки УМПК на день. Defense Express. 2 травня 2023.
  12. ↑ РФ почала скидати керовані бомби на базі ФАБ-250, в яких є свій "секрет". Defense Express. 6 липня 2023.
  13. ↑ Верифіковано дальність застосування російських аналогів JDAM-ER - УМПК. Defense Express. 14 серпня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Модуль_планерування_і_корекції&oldid=40961423