Вікіпедія

ФАБ-500

авіаційна бомба

ФАБ-500 — це розроблена в СРСР 500-кілограмова авіаційна бомба загального призначення з фугасною боєголовкою, яку в основному використовують ВПС Росії, колишніх радянських республік та країн-замовників. Оригінальна модель М-54 випущена в 1954 році, у формі, зручній для внутрішнього перевезення важкими бомбардувальниками; версія М-62 з низьким опором у 1962 році була призначена для зовнішньої лафеті винищувача-бомбардувальника.[2][3] Бомба некерована, має один носовий запобіжник і сумісна з більшістю моделей радянських літаків.[4]

ФАБ-500 M-62[1]
Історія виробництва
Виготовлення 1954 — нині (M-54); 1962 — нині (M-62)
Варіанти КАБ-500
Характеристики
Вага 500 кг
Довжина 2470 мм
Діаметр 400 мм
Вага наповнення 201 кг (ФАБ-500М54)
ФАБ-500 у Вікісховищі
Бомба загального призначення ФАБ-500 М-54 (версія з високим опором)
До 18 бомб загального призначення ФАБ-500 М-54 на двох підкрильних пілонах і внутрішньому відсіку Ту-22М
Бомба ФАБ-500 Н, скинута Росією на Харків 2022 року
Вивезення бомби ФАБ-500, яка пробила дах 9-поверхівки в Харкові

Операційні дані (ФАБ-500 М-62) ред.

  • Висота спуску: 570—12 000 метрів
  • Швидкість випуску: 500—1900 км/год[5]

ФАБ-500 вражає цілі дією продуктів вибуху, уламками корпусу та повітряною ударною хвилею. Використовує контактний підривник миттєвої (за цілями, розташованими на поверхні землі) та уповільненої (по об'єктах, що уражуються вибухом зсередини, та заглиблених цілей) дії. При вибуху ФАБ-500 у суглинці (на глиб. 3 м) утворюється вирва діаметром 8,5 м.

Варіанти ред.

  • ФАБ-500 М-54 — модель 1954 року, оригінальна модель з високим опором, призначена для внутрішнього транспортування на важких бомбардувальниках, з балістичним кільцем на носовій частині бомби, що діятиме як генератор вихорів для стабілізаторів бомб. Бомба містить 201 кг вибухівки.[6]
  • ФАБ-500 М-62 — модель 1962 року, модель з низьким опором, призначена для зовнішнього перевезення на вузлах підкріплення на винищувачах-бомбардувальниках.

Бойове застосування ред.

ФАБ-500 в основному використовувалася над Афганістаном радянськими та союзними афганськими військами упродовж 1980-х років.[8][9]

Останнім часом її використовували над Сирією як російські, так і сирійські військові літаки.[10]

Російсько-українська війна ред.

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

Під час вторгнення в Україну 2022 року війська Росії використовували ФАБ-500 для бомбардування Харкова, Чернігова, Ізюма[11][12] та Сум.

Так, наприклад, в березні 2022 року російський літак скинув бомбу ФАБ-500 на 9-поверховий житловий будинок на Північній Салтівці у Харкові. Бомба застрягла у технічному поверсі, але не вибухнула. Українським піротехнікам тоді вдалось викрутити підривач, але остаточно забрати її вдалось лише наприкінці червня 2022 року із застосуванням важкої техніки[13].

Кількадесят ФАБ-500 та кілька одиниць ФАБ-3000 російські військові скинули з бомбардувальників Ту-22М3 на українських захисників, що тримали оборону в Азовсталі в квітні 2022 року[14].

З початку 2023 року росія стала інтенсивно застосовувати бомби ФАБ-500М62 з модулем планування та корекції (УМПК), який перетворює бомби вільного падіння на високоточний боєприпас з максимальною дальністю застосування до 70 км. Навесні того року темп застосування зріс до 20 скидань на добу[7].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ FAB-500 M-62 high-explosive bomb. Rosoboronexport.
  2. ↑ https://www.jmu.edu/cisr/_pages/research/afghanistan-oig/01-bomb.pdf
  3. ↑ Russian Aviation Bombs.
  4. ↑ FAB-500. Guide to Military Equipment and Civil Aviation. 15 липня 2017. Процитовано 15 березня 2018.
  5. ↑ High-explosive bomb FAB-500 M-62 | Catalog Rosoboronexport.
  6. ↑ Gordon, Yefim (2004). Soviet / Russian aircraft weapons : since World War Two. Hinkley: Midland Publishing. с. 158. ISBN 1857801881. OCLC 56650196.
  7. ↑ а б Проблема з плануючими бомбами рашистів потребує вирішення, бо мова йде вже про десятки УМПК на день. Defense Express. 2 травня 2023.
  8. ↑ https://core.ac.uk/download/pdf/153206738.pdf
  9. ↑ DFID funded EOD team defuses 500kg aircraft bomb in Herat city.
  10. ↑ The Su-22 Is Syria's War-Weary Warhorse. War Is Boring. 15 лютого 2017. Процитовано 15 березня 2018.
  11. ↑ Росіяни використали для атаки на Харків фугасні бомби: після удару залишилася гігантська вирва. Ексклюзив.. news.obozrevatel.com. 2 березня 2022.
  12. ↑ Андрій, Павлишин (3 березня 2022). Авіаналіт на Ізюм: загинули 8 жителів, з них двоє дітей. Відео. novyny.live (укр.). Процитовано 30 березня 2022.
  13. ↑ З даху дев'ятиповерхівки у Харкові зняли надпотужну російську бомбу. Українська Правда. 23 червня 2022.
  14. ↑ Авиабомбами ФАБ-500 и ФАБ-3000 авиации РФ разрушены подземелья «Азовстали». Военное Дело. 16 квітня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ФАБ-500&oldid=42382157