Михайлівська вулиця (Житомир)

вулиця

Вулиця Михайлівська (колишня назва: Пилипонівська, вулиця Рад) — одна із центральних вулиць міста Житомира. Бере початок від майдану Сергія Корольова, вулиці Великої Бердичівської і з'єднує його з вулицею Київською біля Свято-Михайлівського кафедрального собору. Є пішохідною вулицею Житомира. Довжина: 370 метрів

Михайлівська вулиця
Flag of Ukraine.svg Україна
Житомир, Михайловская улица.jpg
Населений пункт Житомир
Назва на честь Архангел Михайло
Загальні відомості
Протяжність 370 м
Координати 50°15′13″ пн. ш. 28°39′56″ сх. д. / 50.253777777806° пн. ш. 28.66561111113889027° сх. д. / 50.253777777806; 28.66561111113889027Координати: 50°15′13″ пн. ш. 28°39′56″ сх. д. / 50.253777777806° пн. ш. 28.66561111113889027° сх. д. / 50.253777777806; 28.66561111113889027
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap 2692156 ·R (Житомир)
Мапа
CMNS: Михайлівська вулиця у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Вулиця виникла на місці селища старообрядців-пилипонів на тогочасній околиці Житомира, тому мала початково назву Пилипонівська. Всередині XIX ст. старообрядців було виселено за межі міста. У 1856 р. купець Михайло Хаботін за власні гроші побудував на початку вулиці Свято-Михайлівський собор, і в 1888 р. її офіційно перейменували на Михайлівську[1].

Вулиця значною мірою зберегла оригінальний архітектурний ландшафт XIX — поч. XX ст. На ній розташовані архітектурні пам'ятки, на розі з вул. Київською знаходиться Свято-Михайлівський кафедральний собор з пам'ятником митрополитові Іларіону (Іванові Огієнку) біля нього.

У 2016 р. відбулася реконструкція вулиці[2], у 2018 р. на розі з вул. Лятошинського з'явився пішохідний фонтан[3]. Михайлівська вулиця є традиційною відпочинковою локацією міста: тут розташовано чимало кав'ярень та інших закладів харчування.

В погожі дні місцеві художники виставляють на продаж власні картини. Окрім того, вулиця Михайлівська стала одним з головних місць гулянь на Новорічно-Різдвяні та Великодні свята.

Будівлі та установиРедагувати

№ 2 Будівля Житомирської міської ради. Попередньо Будинок товариства взаємного кредиту (1900, 1959). У цьому будинку навчалась Зоя Гайдай, українська співачка, а у 1910 році навчався М. А. Скорульський, український композитор. Будинок є пам'яткою місцевого значення.

№ 3 Житомирський обласний центр хореографічного мистецтва, Академічний ансамбль танцю «Сонечко». На початку 20 ст. в будинку розміщувався Азово-Донський банк. Архітектурна пам'ятка місцевого значення.

№ 4 Центр надання адміністративних послуг.

№ 5 Музична школа № 1 Б. М. Лятошинського. На цьому місці раніше стояв будинок, в якому народився М. І. Усанович — академік-хімік. Пам'ятка місцевого значення.

№ 7 Житомирський академічний обласний театр ляльок. Будинок імператорського Російського музичного товариства (1905). В цьому будинку працював видатний український поет, композитор і деригент, народний артист УРСР Сльота І. М. Архітектурна пам'ятка місцевого значення.

№ 8 З 1928 по 1934 рр. в цьому будинку працював І. А. Кочерга — видатний український драматург. Будинок Г. І. Трибеля

№ 9 Будинок з магазином Житомирського споживчого товариства. Архітектурна пам'ятка місцевого значення.

№ 10а Дитячий кінотеатр ім. Івана Франка.

Меморіальні дошкиРедагувати

Скорульському М. А., на буд № 2, скульптор В. Фещенко, архітектор П. Бірюк.

Пам'ятний знак на честь військових з'єднань та частин, які відзначились при звільненні Житомира, на буд № 2.

Сльоті І. М., на буд № 7.

Кочерзі І. А., на буд № 8.

Дотичні вулиціРедагувати

Лівобічні: проїзд Скорульського

Правобічні: вул. Бориса Лятошинського

ПриміткиРедагувати