Василь Іванович Фещенко (29 грудня 1943(19431229), Чоповичі — 24 вересня 2023, Житомир) — український скульптор; член Спілки художників України з 1978 року[2].

Фещенко Василь Іванович

Народився 29 грудня 1943(1943-12-29)
Чоповичі, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Помер 24 вересня 2023(2023-09-24)[1] (79 років)
Житомир, Україна[1]
Громадянство  СРСР
 Україна
Навчання Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша і Київський державний художній інститут (1971)
Нагороди

Почесна грамота Президії Верховної Ради Кабардино-Балкарської АРСР

Премії

Всеукраїнська премія імені Івана Огієнка

Звання
Заслужений художник України
Заслужений художник України
Народний художник України

Біографія ред.

Народився 29 грудня 1943 року в селі Чоповичах (тепер Коростенський район Житомирської області, Україна). Закінчив восьмирічну школу в Чоповичах, скульптурно-прикладне відділення Сімферопольського художнього училища імені Миколи Самокиша. Після здобуття мистецької освіти у 1971 році у Київському художньому інституті (викладач Олександр Ковальов), працював в Житомирі, в майстернях художнього фонду[2]. Жив у Житомирі, на вулиці Київській[3].

Творчість ред.

Виготовляв роботи з мармуру, бронзи та граніту[2]. Серед робіт:

  • цикл композицій «Прокляття війни» (1979);
  • «Тарас Шевченко» (1991);
  • «Митрополит Іван Огієнко» (2000);
  • «Святослав Ріхтер» (2001);
  • «Очікування» (2004);
  • «Яринка» (2004)[4];
пам'ятники
 
пам'ятник в Коростені.
 
меморіальна дошка в Житомирі.

Створив галерею образів: хірурга Миколи Пирогова, композиторів Михайла Скорульського, Віктора Косенка, Анатолія Білошицького, Дмитра Шостаковича, співака Бориса Гмирі, актора Петра Кукуюка, балерини Лідії Чернишової[2].

Роботи скульптора знаходяться в музеях Житомира, Ужгорода, Крописницького, Львова, Баку, Нальчика, в Національному художньому музеї України[2].

Відзнаки ред.

  • Почесна грамота Президії Верховної Ради Кабардино-Балкарської АРСР (за створення пам'ятника Марку Вовчку в Нальчику);
почесні звання
премії

Примітки ред.