Сльота Іван Михайлович
Сльота Іван Михайлович (нар. 3 грудня 1937, с. Яснозір'я, Черкаський район, Черкаська область — пом. 28 липня 2014 р.) — український хоровий диригент. Народний артист Української РСР (1979), художній керівник і головний диригент Поліського державного ансамблю пісні і танцю «Льонок», автор численних поетичних та музичних збірок. Професор Житомирського державного університету ім. І. Франка. Почесний громадянин міста Житомира (2006)[1].
| Сльота Іван Михайлович | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився | 3 грудня 1937 с. Яснозір'я, Черкаська область, УРСР | |||||
| Помер | 28 липня 2014 (76 років) Житомир, Україна | |||||
| Громадянство | Україна | |||||
| Національність | українець | |||||
| Діяльність | диригент, музикант | |||||
| Alma mater | Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової | |||||
| Членство | Національна спілка письменників України | |||||
| Нагороди |
| |||||
Член Національної спілки письменників України та Всеукраїнської національної музичної спілки.
Біографія
ред.
Працював на Черкаському машбудзаводі. Два роки заготовляв ліс в Архангельській області, щоб заробити гроші на давно омріяний баян. 1956 повернувся додому і взявся організовувати художню самодіяльність у сусідньому селі Кумейки.
Армійську службу проходив в Одесі. Закінчив Одеську вечірню середню школу, згодом Одеське музичне училище (клас баяна).
Випускник Одеської державної консерваторії імені А. Нежданової (1970; з класу баяна — за порадою Анатолія Авдієвського — перевівся на хорове відділення). Після закінчення консерваторії переїхав у Житомир. Відтоді — незмінний керівник Поліського ансамблю пісні і танцю «Льонок».
З 1990 викладав у Житомирському державному університеті ім. І. Франка.
Автор відомих у народі пісень («А льон цвіте», «Не згорає зоря», «Ти мене замани», «Купавушка», «Батьківська хата», «Ой хотіла мене мати» та інші).
Мелодія пісні «У Поліськім краї» (на вірші Г.Столярчука) стала позивними Житомирського обласного радіо.
Вшанування
ред.• Погруддя в м. Житомир ( сквер, вул. Шевченка, червень 2024 р.)
- Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня (2017).[2]
- Нагороджений всіма трьома ступенями ордена «За заслуги».
- Пам'ятна меморіальна дошка в Житомирі.[3]
- 19 лютого 2016 року одна з перейменованих вулиць Житомира названа на честь Івана Сльоти.
Примітки
ред.- ↑ Пасічник, М.; Білоус, П.; Монастирецький, Л. (2010). Письменники Житомирщини. Кн. 1 (українською) . Житомир: Пасічник М. П. с. 184—186. ISBN 978-966-2936-48-3.
- ↑ Указ Президента України від 28 червня 2017 гору № 168/2017 "Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України ".(укр.)
- ↑ У Житомирі відкрили меморіальну дошку Івану Сльоті (ФОТО). Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 20 липня 2019.
- ↑ У рідному селі композитора, багаторічного керівника житомирського «Льонка» Івана Сльоти відкрили дошку його пам'яті
Посилання
ред.- Сльота Іван Михайлович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Сайт Житомирського державного ун-ту ім. І.Франка
- А «Льон» цвіте — як і раніше. Легендарну пісню колись виконували в штаб-квартирі ООН, а потім «прописали» на житомирській ратуші // Дзеркало тижня, № 12 (691), 29.03.2008
- Молодико В. Пісенні барви Івана Сльоти
- Нескінченна музика життя // Житомирська обласна бібліотека для дітей
|
Це незавершена стаття про українського музиканта чи музикантку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |