Михайло Петрович (футболіст)

сербський футболіст

Михайло Петрович (серб. Михаило Петровић, сербохорв. Mihailo Petrović, нар. 18 жовтня 1957, Белград) — югославський сербський футболіст, що грав на позиції півзахисника, а також футбольний тренер. Також має австрійське громадянство, яке отримав 1989 року під час виступів в цій країні[1].

Ф
Михайло Петрович
Особисті дані
Народження 18 жовтня 1957(1957-10-18) (66 років)
  Белград, Федеративна Народна Республіка Югославія
Зріст 172 см
Громадянство  Югославія
Позиція Півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1976–1979 Югославія «Црвена Звезда» 7 (0)
1976–1977   Югославія «Рад» 47 (1)
1979–1984 Югославія «Олімпія» (Любляна) 147 (7)
1984–1985 Югославія «Динамо» (Загреб) 34 (0)
1985–1993 Австрія «Штурм» (Грац) 239 (6)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1980 Югославія Югославія 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1993–1996 Австрія «Пеллау»
1996–1998 Австрія «Штурм» (Грац) (аматор.)
1998–1999 Словенія «Примор'є»
1999–2001 Словенія «Домжале»
2001–2002 Словенія «Примор'є»
2002–2003 Словенія «Олімпія» (Любляна)
2003–2006 Австрія «Штурм» (Грац)
2006–2011 Японія «Санфрече Хіросіма»
2012–2017 Японія «Урава Ред Даймондс»
2017– Японія «Консадолє Саппоро»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

ред.

Народився в столиці Югославії Белграді. Батько — фабричний робітник[2]. У 14-річному віці (1971) приєднався до академії столичної «Црвени Звезди». 1976 року був відданий в оренду в клуб другого дивізіону «Рад», де і дебютував на дорослому рівні, зігравши у двох сезонах. У 1977 році він повернувся до «Црвени Звезди» і зіграв 7 матчів у вищому дивізіоні, проте закріпитись у команді не зумів.

Через це 1979 року став гравцем «Олімпії» (Любляна), де пробув шість років. Його наступним клубом стало «Динамо» (Загреб), де Михайло провів сезон 1984/85.

У 1985 році став гравцем австрійського «Штурма» (Грац), де певний час був капітаном, зігравши загалом понад 250 матчів за клуб, проте 1993 року через фінансові проблеми клуб розірвав контракт з дороговартісним ветераном. Після цього Петрович завершив ігрову кар'єру.

Виступи за збірну

ред.

15 листопада 1980 року провів єдиний матч у складі національної збірної Югославії проти збірної Італії (0:2) у рамках відбору на чемпіонат світу 1982 року.

Тренерська кар'єра

ред.

Після завершення ігрової кар'єри залишився в Австрії, де спочатку тренував клуб «Пеллау»[3], після чого очолював дубль «Штурма» (Грац), а також був асистентом тренера першої команди Івиці Осима.

1998 року відправився до Словенії, де працював з командами «Примор'є», «Домжале» та «Олімпією» (Любляна).

У вересні 2003 року Петрович повернувся до Австрії і очолив «Штурма» (Грац)[1]. Він повинен був перебудувати клуб, який був у фінансовій скруті, через що у великій мірі залучав у команду молодих гравців. У травні 2006 року Михайло Петрович подав у відставку після завершення контракту[4]. Фанати «Штурму» намагалися переконати його залишитись, розпочавши кампанію зі збору підписів, але, незважаючи на 4000 підписів, Петрович вирішив піти і очолив «Карнтен».

Але лише через три тижні після того, як він підписав угоду з новим клубом, він розірвав контракт, коли отримав від Японії вигідну пропозицію від «Санфрече Хіросіма»[5]. Цей клуб боровся за виживання у вищому дивізіоні і в перший рік Михайлу вдалося його врятувати, але за підсумками сезону 2007 року клуб все ж вилетів у другий дивізіон. Вперше в своїй тренерській кар'єрі Петровичу довелося вилітати з клубом. Тим не менш він залишився у команді і у сезоні 2008 року зайняв перше місце та повернув команду в еліту. Того ж сезону він також з клубом виграв Суперкубок Японії, куди його команда потрапила як фіналіст національного кубка минулого сезону. Після повернення в Джей-лігу 1 Петрович продовжив роботу з командою ще протягом трьох сезонів і покинув її по завершенню сезону 2011[6][7].

Починаючи з січня 2012 року став тренувати «Урава Ред Даймондс»[8] і 2016 року виграв з командою Кубок Джей-ліги. У липні 2017 року після низки невдалих матчів покинув клуб[9].

Перед початком сезону 2018 очолив «Консадолє Саппоро»[10].

Досягнення

ред.

Примітки

ред.
  1. а б ASSIST、2006年夏号
  2. 朝日新聞、2011年1月26日
  3. インタビュー. スポーツナビ. 8 червня 2006. Архів оригіналу за 10 березня 2009. Процитовано 17 серпня 2009.
  4. 「ペトロヴィッチ監督誕生ストーリー」『紫熊倶楽部』2006年8月号
  5. 新監督ペトロビッチ氏抱負. 中国新聞(Internet Archive). 9 червня 2006. Архів оригіналу за 2006年6月15日. Процитовано 17 серпня 2009.
  6. 中国新聞2011年11月10日付14面
  7. ペトロヴィッチ監督の来季契約について. サンフレッチェ広島公式ウェブサイト. 9 листопада 2011. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 9 листопада 2011.
  8. 新監督にミハイロ ペトロヴィッチ氏. 浦和レッドダイヤモンズ公式サイト. 14 грудня 2011. Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 14 грудня 2011.
  9. Reds fire Petrovic as Hori takes over:J. LEAGUE.JP. J. LEAGUE.JP JAPAN PROFESSIONAL FOOTBALL LEAGUE (англ.). 31 липня 2017. Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  10. 【札幌】四方田監督が来季のコーチ就任を受諾 (Пресреліз). 2 грудня 2017. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.

Посилання

ред.