Мирт звичайний[1] (лат. Myrtus communis) — вид рослин роду мирт родини миртових. Батьківщина — південне Середземномор'я, Північна Африка.

Мирт звичайний
Мирт звичайний
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Миртоцвіті (Myrtales)
Родина: Миртові (Myrtaceae)
Рід: Мирт (Myrtus)
Вид:
Мирт звичайний (M. communis)
Біноміальна назва
Myrtus communis

Опис Редагувати

Вічнозелена деревна рослина (дерево або чагарник до 3–4 м висотою) із білими пухнатими квітками та темно-зеленими листками, що містять ефірну олію. Молоді пагони чотиригранні, злегка волосисті; старші в розрізі майже округлі, сірі або сіро-коричневі, голі, з бурою корою. Листя супротивне, 2—5 см завдовжки, 1—2 см завширшки, яйцеподібне або ланцетне, цілокрає, гостре, голе, шкірясте, блискуче, темно-зелене, ароматне. Квітки пазушні, одиничні, білі, до 2 см в діаметрі. Плід — темно-синя ягода, 1 см завдовжки, їстівна, але несмачна.

Також миртом раніше називали вінок із квітів і листів такого дерева або його гілку — символ тиші, миру та насолоди.

Різновиди та форми Редагувати

  • «Microphylla» — з дрібними листочками;
  • «Variegata» — із строкатим листям;
  • «Leiocarpa» — з білими плодами;
  • «Latifolia» — з досить широким листям.

Шкідники та хвороби Редагувати

Білокрилка, мучнистий червець, щитівка, а також хворіють п'ятнистістю.

Міфологія Редагувати

В античну епоху мирт був атрибутом богині Венери та трьох її служниць. В Греції існує повір’я, що гілка мирту надає людині життєдайну силу, а в стародавній арабській легенді розповідається про те, як він виріс на землі з гілочки, яку вигнаний з раю Адам приніс с собою, щоб на грішній землі посадити хоч одне райське дерево.[2] В епоху Ренесансу вічнозелений мирт став символізувати вічну любов, а особливо подружню вірність.

Фотографії Редагувати

Примітки Редагувати

Посилання Редагувати