Відкрити головне меню

Милан Йованович (футболіст, 1981)

Милан Йованович (серб. Milan Jovanović / Милан Јовановић, нар. 18 квітня 1981, Баїна-Башта) — колишній сербський футболіст, що грав на позиції нападника.

Ф
Милан Йованович
Jovanovic (cropped).JPG
Милан Йованович 2010 року в формі «Ліверпуля»
Особові дані
Народження 18 квітня 1981(1981-04-18) (38 років)
  Баїна-Башта, СФРЮ
Зріст 183 см
Вага 73 кг
Громадянство Flag of Serbia.svg Сербія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1999–2002 Югославія «Воєводина» 43 (10)
2003–2004 Україна «Шахтар» (Донецьк) 6 (1)
2004–2006 Росія «Локомотив» (Москва) 3 (0)
2006–2010 Бельгія «Стандард» (Льєж) 116 (52)
2010–2011 Англія «Ліверпуль» 10 (0)
2011–2013 Бельгія «Андерлехт» 68 (17)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2007–2012 Сербія Сербія 44 (11)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Протягом кар'єри виступав за «Воєводину», «Шахтар» (Донецьк), «Локомотив» (Москва), «Ліверпуль» і бельгійські «Стандард» (Льєж) та «Андерлехт», а також національну збірну Сербії, у складі якої був учасником ЧС-2010.

Клубна кар'єраРедагувати

Починав грати у футбол в рідному сербському місті Баїна-Башта, у віці 15 років переїхав у Валево, а потім у 1998 році перейшов в клуб югославського вищого дивізіону «Воєводина» з Нови-Сада. В сезоні 1999/00 зіграв 9 матчів, голів не забивав, в сезоні 2000/01 зіграв у 15 матчах, забив 3 голи, в наступному сезоні жодного разу не зміг відзначитися і лише 7 разів виходив на поле. У сезоні 2002/03 молодий нападник постійно грав в основі, провів 12 матчів першого кола турніру, в яких забив 7 голів, ставши найкращим бомбардиром клубу. Визнавався найкращим гравцем чемпіонату[1]. Успішна гра в клубі і молодіжній збірній країни привернула до форварда увагу селекціонерів багатьох зарубіжних клубів.

У січні 2003 року Йованович перейшов в донецький «Шахтар»[2]. Перший матч в українській вищій лізі провів 9 березня 2003 року проти харківського «Металіста». Незабаром він отримав важку травму і вибув майже на рік[1]. Після відновлення Йованович лише зрідка з'являвся на полі. В чемпіонаті провів у результаті всього 6 матчів, в яких відзначився одним голом. У кубкових зустрічах забив один м'яч і провів 3 гри, в тому числі дві з них в сезоні 2003/04, допомігши команді перемогти в тому турнірі[3].

У серпні 2004 року перейшов у московський «Локомотив». У команді була гостра конкуренція серед нападників, за все друге коло чемпіонату Росії 2004 року Йованович лише тричі виходив на заміну, а також зіграв один кубковий матч. В самому кінці сезону він отримав травму, через що був змушений пропустити перші передсезонні збори[4]. В 2005 році йому так і не вдалося пробитися в основний склад клубу, а на наступний сезон, незважаючи на діючий контракт, він навіть не був включений в заявку «Локомотива». Після цього Йованович розірвав угоду з «Локомотивом».

В середині 2006 року Йованович підписав контракт з бельгійським «Стандардом» з Льєжа. У першому ж сезоні він став найкращим бомбардиром своєї команди з 13 забитими м'ячами, а в двох наступних роках допоміг «Стандарду» завоювати золоті медалі чемпіонату Бельгії. У Бельгії Йованович дуже швидко зумів завоювати любов уболівальників, які дали йому прізвисько — «Змія». Милан дуже добре грав в Бельгії і в 2010 році був визнаний найкращим гравцем місцевої ліги, після чого у нього стався конфлікт з головним тренером клубу Ласло Болоні, який усунув Милана від тренувань за те, що той дозволив собі вступити в сварку зі своїми одноклубниками. Незважаючи на це, Мілан зумів 12 разів вразити ворота суперників у своєму останньому сезоні в Бельгії. Всього відіграв за команду з Льєжа чотири сезони своєї ігрової кар'єри, зігравши у 153 матчах в усіх турнірах, в яких забив 69 голів.

У липні 2010 року Йованович, в статусі вільного агента, офіційно перейшов до англійського «Ліверпуля». Перехід гравця деякий час перебував під загрозою, оскільки тренера, який запрошував серба в мерсісайдський клуб — Рафу Бенітеса — на той час уже звільнили з «Ліверпуля», і деякі видання порахували, що тепер Бенітес спробує отримати гравця в міланський «Інтернаціонале», який він очолив. Однак, всі сумніви розвіяв сам сербський футболіст, який заявив, що не порушить усного обіцянки перейти в англійську команду. Проте Йовановичу не вдалося закріпитися в складі першої команди «Ліверпуля». Абсолютно більша частина матчів за «червоних» була проведена їм в першій половині сезону, коли клубом керував Рой Годжсон. З приходом Кенні Далгліша Милан остаточно загубився, переставши потрапляти в заявку на матчі взагалі. В результаті влітку 2011 року Йовановичу, який знаходився на серйозному контракті, дозволили шукати собі нову команду[5].

Цією командою став бельгійський «Андерлехт», куди серб перебрався 5 серпня 2011 року, підписавши контракт на 2 роки. За цей час встиг відіграти за команду з Андерлехта 68 матчів в національному чемпіонаті і ще двічі стати чемпіоном країни. Влітку 2013 року покинув команду і повернувся до Сербії.

Виступи за збірнуРедагувати

Виступав у складі молодіжної збірної Сербії і Чорногорії.

2 червня 2007 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Сербії в матчі проти збірної Фінляндії. Серби виграли з рахунком 2:0, а сам Йованович забив один з м'ячів своєї збірної.

У травні 2010 року тренер збірної Радомир Антич включив Йовановича в остаточний список команди, яка відправилася на чемпіонат світу 2010 року у ПАР. В Африці Милан забив один м'яч у матчі проти збірної Німеччини (1:0), який приніс балканцям несподівану перемогу. Але незважаючи на звитягу над потужною німецькою командою, серби не змогли вийти з групи, програвши два інших матчі збірним Гани і Австралії, а Йованович зіграв в усіх трьох іграх збірної на турнірі.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у формі головної команди країни 44 матчі, забивши 11 голів.

Статистика виступівРедагувати

Статистика клубних виступівРедагувати

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1999-00   «Воєводина» ПЛ 9 0 КЮ ? ? - - - - - - 9 0
2000-01 ПЛ 15 3 КЮ ? ? - - - - - - 15 3
2001-02 ПЛ 7 0 КЮ ? ? - - - - - - 7 0
2002-03 ПЛ 12 7 КЮ ? ? - - - - - - 12 7
Усього 43 10 ? ? - - - - 43 10
2002-03   «Шахтар» (Донецьк) ВЛ 6 1 КУ 1 0 ЛЧ+КУЄФА ?+? ?+? - - - 6 1
2003-04 ВЛ 0 0 КУ 2 1 ЛЧ+КУЄФА ?+? ?+? - - - 0 0
2004   «Локомотив» (Москва) ПЛ 3 0 КР 1 0 - - - - - - 4 0
2005 ПЛ 0 0 КР 0 0 ЛЧ+КУЄФА 0 0 СР 0 0 0 0
Усього за «Локомотив» (Москва) 3 0 ? ? ? ? ? ? 3 0
2006-07   «Стандард» (Льєж) ЖЛ 29 14 КБ 6 9 ЛЧ+КУЄФА 2+2 1+0 - - - 39 24
2007-08 ЖЛ 31 16 КБ 4 2 КУЄФА 1 0 - - - 36 18
2008-09 ЖЛ 31 12 КБ 0 0 ЛЧ+КУЄФА 1+7 0+2 СБ 1 0 40 14
2009-10 ЖЛ 26 10 КБ 0 0 ЛЧ+ЛЄ 5+6 2+1 СБ 1 0 37 13
Всього за «Стандард» (Льєж) 117 52 10 11 24 6 2 0 153 69
2010-11   «Ліверпуль» ПЛ 10 0 КА+КЛ 0+1 0+1 ЛЄ 7 1 - - - 18 2
2011–12   «Андерлехт» ЖЛ 35 9 КБ 0 0 ЛЄ 9 3 СБ 0 0 44 12
2012–13 ЖЛ 33 8 КБ 5 2 ЛЧ 7 2 СБ 1 0 46 12
Усього за «Андерлехт» 68 17 5 2 16 5 1 0 90 24
Усього за кар'єру 247 80 16 14 47 12 3 0 313 106

Титули і досягненняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б «Мілан Йованович: „Є впевненість, що в заграю основі“». Архів оригіналу за 2003-12-15. Процитовано 2016-03-08.  // Terrikon.dn.ua
  2. «„Шахтар“ купив найдорожчого гравця югославської лиги». Архів оригіналу за 2003-03-01. Процитовано 2016-03-08.  // Dynamo.kiev.ua
  3. Профіль гравця і статистика. Архів оригіналу за 2007-11-10. Процитовано 2016-03-08.  // Terrikon.dn.ua
  4. «Мілан Йованович: Граю у футбол не заради грошей». Архів оригіналу за 2012-12-02. Процитовано 2016-03-08.  // Sport-express.ru
  5. Йованович, Милан

ПосиланняРедагувати