Відкрити головне меню

Коханівський Микола Миколайович (нар. 25 травня 1971, Приазовське, Запорізька область) — український громадсько-політичний діяч, військовик, правозахисник.

Микола Миколайович Коханівський
Mykola Kohanivskyi2.jpg
Народився 25 травня 1971(1971-05-25) (48 років)
Запорізька область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність голова ДР ОУН
Учасник Війна на сході України
Головував Комітет визволення політв'язнів, Батальйон «ОУН»
У шлюбі з Катерина Коханівська
Нагороди
Медаль «За жертовність і любов до України»

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 25 травня 1971 року в Приазовському (Запорізька область). 2011 — отримав вищу освіту за спеціальністю «економіка».

2004 — розпочав активну політичну та громадську діяльність. Брав участь у Помаранчевій революції. У повторному другому турі президентських виборів 2004 року був головою виборчої комісії в Єнакієвому.
2006 року — організатор акцій з вшанування річниці Помаранчевої революції.
2007 — на Майдані Незалежності запалив ватру на честь Дня народження Романа Шухевича.
2008 — організував успішний страйк на заводі «Генератор» у ході якого близько 500 працівників вийшли до Солом'янської РДА Києва з вимогою виплатити заробітну плату. Цього ж року розбив пам'ятник Петровському.
2009 — пошкодив пам'ятник Леніну на Бесарабській площі в Києві. 2010 — активний учасник Податкового майдану.
2011 — бере участь у створенні та очолює Комітет визволення політв'язнів. Вступає до лав ОУН.
19 серпня 2015 — на першому з'їзді Добровольчого руху «ОУН» обраний головою. Організовував напади на російські банки та зупинив Ходу Московського патріархату влітку 2016 року.
14 червня 2018 — на четвертому з'їзді Добровольчого руху «ОУН» проголосив намір балотуватися на посаду Президента України на президентських виборах 2019 року.

Участь в Революції ГідностіРедагувати

  • З першого дня брав активну участь у революційних подіях.
  • У січні 2014 встановив намет на Хрещатику та створив Першу київську сотню ОУН ім. Євгена Коновальця.
  • Був активним учасником боїв на Грушевського та Інститутській, а також 18-20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності.
  • Загалом, був поранений 8 разів.

Участь в АТОРедагувати

 
Микола Коханівський - командир ДБ ОУН. 7 серпня 2014 року
  • 23.05.14 — Перша київська сотня ОУН ім. Євгена Коновальця під керівництвом Коханівського долучилася до батальйону «Азов». Деякі бійці сотні брали участь у визволенні Маріуполя.
  • 31.07.14 — рішенням Ніжинської міськради створено батальйон «Ніжин-ОУН». У складі «Правого сектору» батальйон зайняв щойно звільнене село Степанівку на Донеччині, після чого відокремився від «Правого сектору».
  • 07.08.14 — Бійці батальйону «ОУН» брали участь у штурмі Савур-Могили .
  • 14.08.14 — батальйон «ОУН» як самостійна бойова одиниця увійшов у село Піски Донецької області.
  • Бійці батальйону «ОУН» в грудні 2014 року в складі 93-ої бригади зайняли метеостанцію Донецького аеропорту.
  • 31.12.14—24.01.14 — батальйон «ОУН» брав участь у захисті Донецького аеропорту.
  • Перебував на посаді командира Добровольчого батальйону «ОУН» до серпня 2016 року.

Політичні репресіїРедагувати

  • 2008 — відкрито першу кримінальну справу за розбитий пам'ятник Петровському.
  • 2009 — друга кримінальна справа за пошкодження пам'ятника Леніну в Києві.
  • Через конфлікт з помічником Д. Табачника Вороніним за зневажливе ставлення до української мови була заведена третя кримінальна справа.
  • 2016 — за організацію погромів російських банків була заведена четверта кримінальна справа.
  • 2017 — в результаті провокації з боку позаштатних працівників поліції та їх нападу на дружину Коханівського його заарештували та відкрили п'яту кримінальну справу.
  • 23 жовтня 2017 — судове засідання над Коханівським відбулося в напруженій атмосфері, сталися сутички між активістами та поліцією, є постраждалі серед обох сторін та журналістів.[1]

ПриміткиРедагувати

  1. Rbc.ua. Суд над Коханівським: подробиці. РБК-Україна (uk). Процитовано 2018-02-27.