Бідзіля Микола Іванович
Микола Іванович Бідзіля (9 грудня 1930, с. Сасово, нині — Виноградівського району, Закарпатської області — 13 травня 2023) — український державний, політичний, громадський та науковий діяч, вчений у галузі космічної біології, фізіолоґії рослин, біофізіки і радіобіолоґії рослин, засекречені дослідження якого пройшли апробацію у космосі, кандидат біологічних наук, опубліковано понад 150 наукових праць, голова громадського об'єднання «Товариство Закарпатців у Києві», активіст НРУ.
| Бідзіля Микола Іванович | |||
|---|---|---|---|
| Народився |
9 грудня 1930 Сасово | ||
| Помер | 13 травня 2023 (92 роки) | ||
| Громадянство |
 СРСР Україна | ||
| Національність | українець | ||
| Місце проживання | Київ | ||
| Діяльність | науковець, громадський діяч | ||
| Відомий завдяки | кандидат біологічних наук | ||
| Alma mater | Ужгородський університет | ||
| Науковий ступінь | кандидат біологічних наук | ||
| Посада | Представник Президента України у Московському районі міста Києва | ||
| Термін | 10.4.1992 — 16.1.1995 | ||
| Наступник | Асадчев Валерій Михайлович | ||
| Партія | Народний Рух України | ||
| Родичі | брат Бідзіля Василь Іванович | ||
| Нагороди |
| ||
Біографія ред.
Народився 9 грудня 1930 року в селі Сасово, нині — Виноградівського району, Закарпатської області.
Після гімназії вступив до Ужгородського державного університету. Отримавши диплом біолога у 1954 році, став аспірантом Інституту фізіології рослин і генетики Академії наук України. Кандидат біологічних наук. Протягом 17 років викладав радіобіологію та біофізику у Національному аграрному університеті.
Наукова діяльність ред.
Написав і видав понад 150 наукових праць в області біофізики та радіобіології.
Політична та громадська діяльність ред.
У 1989-му входив до центрального проводу Народного руху України, був головою колегії з питань екології.
З квітня 1990-го до березня 1995 року голова Московської райради Києва та голова райдержадміністрації. Був представником Президента України у Московському районі Києва.
Нині почесний президент Громадського об'єднання «Товариство закарпатців у Києві» та очолює міське відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів.
Нагороди ред.
- Орден «За заслуги» III ст. (28 березня 2008) — за вагомі досягнення у професійній діяльності, багаторічну сумлінну працю[1];
- Ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний та культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки та багаторічну сумлінну працю[2].
Автор праць ред.
- Вільні радикали в опромінених рослинах та насінні: наукове видання / М. І. Бідзіля; Інститут фізіології рослин. — К.: Наукова думка, 1972. — 210 с.[3]
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України від 28 березня 2008 року № 287/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 19 серпня 2011 року № 822/2011 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «20 років незалежності України»»
- ↑ Наукова бібліотека Національного університету біоресурсів і природокористування України[недоступне посилання з серпня 2019]
Джерела ред.
- В. В. Моргун Бідзіля Микола Іванович [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Бідзіля Микола Іванович. logos-ukraine.com.ua. Логос Україна. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
Посилання ред.
- Українська конфедерація журналістів
- Закарпаття онлайн [Архівовано 19 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Микола Бідзіля. Інтерв'ю на радіо «Культура»
- Зустріч, що з'єднала покоління [Архівовано 11 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Микола БІДЗІЛЯ: «Щоб відчути себе українцем, треба бути в Україні й творити її» [Архівовано 24 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Микола Бідзіля: «У Києві є закарпатське гніздо» [Архівовано 27 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Закарпатське земляцтво у Києві відсвяткувало півстолітній ювілей[недоступне посилання з червня 2019]
- Микола Бідзіля: Що довше людина живе, то соромніше бути немудрим [Архівовано 23 травня 2014 у Wayback Machine.]