Бідзіля

сторінка значень у проєкті Вікімедіа

Бідзіля, Бізіля — українське прізвище, поширене на Закарпатті. За однією версією походить від рум. bîzălău — шершень або рум. bîzîală — дзижчання. За іншою є похідним від тюрк. бізäліjа — горох.

Перші згадки відомі з Іршавщини з 1443 року, зафіксоване як прізвище у Сасові у 1775 році.[1]

Відомі носії:

  • Бідзіля Андрош Яношович (нар. 1942) — заслужений архітектор України, лауреат Державної премії України
  • Бідзіля Василь Іванович (1936—1999) — український археолог, історик.
  • Бідзіля Леся Петрівна — завідувачка відділу підприємства «Конекс» (Вінниця), заслужений працівник фармації України[2].
  • Бідзіля Микола Іванович (нар. 1930) — український науковець, космобіолог, політичний діяч.
  • Бідзіля Олексій Васильович (нар. 1970) — український науковець, ентомолог.
  • Бідзіля Юрій Михайлович (нар. 18 листопада 1965, Сасово) — український науковець, доктор наук із соціальних комунікацій, завідувач кафедри журналістики Ужгородського національного університету.

Примітки ред.

  1. Чучка, П. П. (2005). Прізвища закарпатських українців: Історико-етимологічний словник. Львів: Світ. с. 705 + XLVIII. ISBN 966-603-279-1. 
  2. Указ президента України 396/2020. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.