Баранов Микола Андріанович
Микола Андріанович Бара́нов (13 травня 1909, Дебальцеве — 24 липня 1981, Донецьк) — український радянський скульптор; член Спілки радянських художників України з 1948 року. Чоловік скульпторки Людмили Казанської.
Баранов Микола Андріанович | |
---|---|
Народився | 30 квітня (13 травня) 1909 Дебальцеве, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія |
Помер | 24 липня 1981 (72 роки) Донецьк, Українська РСР, СРСР |
Країна | СРСР |
Діяльність | скульптор |
Alma mater | Одеське художнє училище |
Вчителі | Блох Леонора Абрамівна, Яковлєв Борис Іванович, Шовкуненко Олексій Олексійович і Мітковіцер Петро Веніамінович |
Учасник | німецько-радянська війна |
Членство | Спілка радянських художників України |
У шлюбі з | Казанська Людмила Петрівна |
Біографія
ред.Народився 30 квітня [13 травня] 1909 року в місті Дебальцевому (тепер Донецька область, Україна). У 1934 році закінчив Одеський художній інститут (викладачі Леонора Блох, Петро Мітковіцер, Борис Яковлев, Олексій Шовкуненко).
У 1934—1935 роках працював у Краматорську. Брав участь у німецько-радянській війні. Впродовж 1946—1981 років працював уДонецькому художньо-виробничому комбінаті. Жив у Донецьку в будинку на вулиці Пастуховській № 22, квартира № 8. Помер у Донецьку 24 липня 1981 року.
Творчість
ред.Працював в галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:
- «Мати й дитина» (1937);
- «Кріпильник Денисенко» (1948);
- «Знатний шахтар Жуков» (1950);
- «Знатний коваль Донбасу Романенко» (1951);
- «Перед зміною» (1956),
- «Шахтар М. Бичков» (1964);
- «Тарас Шевченко на засланні» (1964, гіпс тонований).
- Феліксу Дзержинському (1958, Красноармійськ; чавун, граніт; у співавторстві з Людмилою Казанською);
- Сергію Кірову (1965, колгосп імені Кірова Ставропольського краю);
- воїнам, які загинули під час німецько-радянської війни (1966, Дебальцеве; чавун, граніт);
- загиблим воїнам 19-ї стрілецької дивізії (1967, село Володимирівка Донецької області);
- воїнам, які загинули у концентраційних таборах (1968, Волноваха; чавун, граніт; у співавторстві з Людмилою Казанською);
- Власу Чубарю (1969, Краматорськ);
- Володимиру Леніну (1970, Волноваха; чавун, граніт).
Брав участь у всеукраїнських виставках з 1937 року. Персональна виставка пройшла у Донецьку у 1971 році.
У мистецтві
ред.Живописний портрет скульптора у 1979 році написав художник Іван Лисов[1].
Примітки
ред.- ↑ Р. Г. Клименко. Лисов Іван Сисойович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
Література
ред.- Баранов Микола Андріанович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 25.;
- Баранов Микола Андріанович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 16.;
- А. Ф. Дереза, Р. Г.Клименко. Баранов Микола Андріанович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.