Миколаївка (Дубовиківська сільська громада)
Микола́ївка — село в Україні, у Синельниківському районі Дніпропетровської області. Входить до складу Дубовиківської сільської громади. Колишній центр Миколаївської сільської ради Населення становить 687 осіб.
| село Миколаївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Синельниківський район |
| Тер. громада | Дубовиківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA12140070180021991 |
| Облікова картка | Миколаївка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1868 |
| Населення | 687 |
| Поштовий індекс | 52622 |
| Телефонний код | +380 5639 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°16′37″ пн. ш. 36°18′56″ сх. д. / 48.27694° пн. ш. 36.31556° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
87 м |
| Водойми | Чаплина, Балка Купрієва |
| Відстань до обласного центру |
112 км |
| Відстань до районного центру |
23 км |
| Найближча залізнична станція | Чаплине |
| Відстань до залізничної станції |
22 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Миколаївка, вул. Центральна, 8 |
| Сільський голова | Скрипник Юрій Ілліч |
| Карта | |
  Миколаївка | |
 Миколаївка | |
| Мапа | |
| |
Географія
ред.Село Миколаївка розташоване в центральній частині Синельниківського району на правому березі річки Чаплина. Сусідні села: Русакове на сході, Відродження на північному заході.
Селом тече Балка Купрієва, уздовж якої село витягнуто на 6 км. Поруч проходить автомобільна дорога Т 0427.
Історія
ред.За мапами початку 19 сторіччя село називалося хутором Дмитровським, як виселки Дмитровки. За даними 1859 року хутір Дмитровськй був державним хутором. 11 подвірь, 91 мешканець[1]
Згодом село позначена на мапах як Микільські Хутори.
Перша згадка про село відноситься до 1859 року. Сюди в цей час переселилися селяни з села Миколаївки Павлоградського повіту і заснували хутір Вовки. Хутір розрісся, пізніше був перейменований на Миколаївку.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 73 жителі села[2].
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 665 | 96.80% |
| російська | 13 | 1.89% |
| вірменська | 8 | 1.16% |
| інші/не вказали | 1 | 0.15% |
| Усього | 687 | 100% |
Об'єкти соціальної сфери
ред.- Школа.
- Дитячий садочок.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
- Бібліотека.
- Клуб.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- ↑ Миколаївка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
Література
ред.- Микола́ївка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.170
Джерела
ред.- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. С. — 217
- Сайт Васильківської РДА[недоступне посилання з квітня 2019]
|
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |