Мигунова Маргарита Георгіївна

Маргарита Георгіївна Мигунова (22 лютого 1927, Іркутськ, Російська ФСРР — 1 грудня 2014, Сімферополь, Україна) — радянська, українська, російська письменниця, член Спілки письменників СРСР (1955—1991) та Національної спілки письменників України (1991—2014), член Спілки письменників Криму, Союзу російських, українських і білоруських письменників, літературна редакторка. Член КПРС в 1955—1991 роках.

Мигунова Маргарита Георгіївна
Народилася22 лютого 1927(1927-02-22)
Іркутськ, Іркутський округ (Сибірський край)d, Сибірський край, РСФРР, СРСР
Померла1 грудня 2014(2014-12-01) (87 років)
Сімферополь
ПохованняАбдал
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьписьменниця, прозаїк
Alma materКДПІ (1951)
Роки активностіз 1951
ЖанрНариси, повісті, оповідання
ПартіяКПРС (1991)

Життєпис

ред.

Маргарита Мигунова народилася в родині вчителя 22 лютого 1927 року в Іркутську. У віці десяти років втратила батька. У 1941 році з початком німецько-радянської війни була змушена з близькими евакуюватися до Середньої Азії, звідки в 1948 році переїхала на Кримський півострів.

Наприкінці 40-х років XX століття починається її творча діяльність. За покликанням і освітою педагог, вона спочатку була педагогом: закінчила Кримський педагогічний інститут[1], працювала вчителькою російської мови та літератури. У ті ж роки знайомиться з відомими письменниками Костянтином Паустовським, Петром Павленком, іншими літераторами, які визначили її долю на літературній ниві.

  Костянтин Георгійович Паустовський відгукувався про неї так: «Простота говорить людині сильніше і більше, ніж сліпучий блиск».  

У 1951 році підсумком її поїздки до степового Криму став вихід у світ повісті «Степова глушина», яка була рекомендована Петром Павленком до публікації в альманасі «Крим». У 1960—1980 роках Маргарита Мигунова працювала літературною редакторкою у видавництві «Таврида».

  Відомий кримський письменник, керівник Кримського відділення Спілки письменників Анатолій Іванович Домбровський говорив про її творчість: «Воно відрізняється акварельністю письма, романтичною чистотою і захопленістю юності, поглядає на героїчне минуле своїх батьків та синів».  

В останні роки життя Маргарита Георгіївна продовжувала працювати над черговим твором, але важка хвороба не дала їй можливості завершити його.

Померла Маргарита Мигунова 1 грудня 2014 року в Сімферополі. Похована поруч з батьками на сімферопольському кладовищі «Абдал».

Бібліографія

ред.
  • Степова глушина (1951)
  • В кінці квітня (1955)
  • Антоніна Лукіна (1959)
  • Поїздка на південь (1962)
  • Оленячий кордон (1969)
  • Літо в Херсонесі (1981)
  • На круги своя (2000)

Посилання

ред.

Примітки

ред.