Метлюг звичайний
Метлюг звичайний[1][2] (Apera spica-venti) — вид рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений у Європі й Азії (Сибір, Казахстан).
| Метлюг звичайний | |
|---|---|
| |
| волоть | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Метлюг (Apera) |
| Вид: | Метлюг звичайний (A. spica-venti)
|
| Біноміальна назва | |
| Apera spica-venti | |
Опис ред.
Однорічна трав'яниста рослина 25–100(120) см завдовжки. Стебла висхідні або лежачі. Лігула 3–12 мм завдовжки. Стебла і піхви гладкі, тільки у верхнього стеблового листка піхви трохи шорсткі. Листові пластини 7–25 см × 3–10 мм, шершаві. Волоть відкрита, яйцювата, 10–25 × 3–15 см; первинні гілки волоті розлогі. Колоски ≈ 3 мм завдовжки. Нижня колоскова луска 1.5–2.5 мм довжиною, значно коротша за верхню. Пиляків 3; 1–2 мм завдовжки[2][3].
Поширення ред.
Поширений у Європі, Азії (Сибір, Казахстан); натуралізований: Алжир, Марокко, США, Скандинавський п-ів[4][3][5].
В Україні зростає на пісках, піщанистих луках і як бур'ян на полях, біля доріг, в населених пунктах — майже на всій території але на півдні Степу рідко[2].
Галерея ред.
-
рослина у середовищі зростання -
лігула -
колосок -
ілюстрація
Примітки ред.
- ↑ Apera spica-venti // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 447. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 04.01.2019. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 04.01.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 04.01.2019. (англ.)
|
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |