Мері Хіггінс Кларк
Мері Хіггінс Кларк (англ. Mary Higgins Clark; 24 грудня 1927, Нью-Йорк — 31 січня 2020, Нейплс, Флорида) — американська письменниця, автор романів у жанрі психологічного трилера.
Мері Хіггінс Кларк | |
---|---|
англ. Mary Theresa Eleanor Higgins Clark Ploetz Conheeney | |
Ім'я при народженні | англ. Mary Theresa Eleanor Higgins |
Народилася | 24 грудня 1927[1][4][5] Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1] |
Померла | 31 січня 2020[1][2][…] (92 роки) Нейплс, Колльєр, Флорида, США[1] |
Поховання | Брама Небес (цвинтар)[6] |
Країна | США[7] |
Діяльність | письменниця-романістка, письменниця, дитяча письменниця |
Галузь | літературна діяльністьd[8], дитяча та підліткова літератураd[8], Історична проза[d][8] і детективна література[d][8] |
Alma mater | Фордгемський університет (1979) |
Знання мов | англійська[9][8][10] |
Роки активності | з 1975 |
Жанр | трилер і класичний детективd |
Конфесія | католицька церква |
Діти (5) | Carol Higgins Clarkd |
Автограф | |
Нагороди | |
IMDb | ID 0164267 |
Сайт | maryhigginsclark.com |
Життєпис
ред.Мері Тереза Елінор Хіггінс народилась 24 грудня 1927 року у Бронксі, Нью-Йорк, в родині ірландських іммігрантів Джозефа Люка Хіггінса, власника пабу, та Нори Доркін. Почала писати вірші у шестирічному віці, навчалася у середній школі Villa Maria Academy в Бронксі. Після смерті батька 1939 року її мати лишилася сама з трьома дітьми (Мері мала старшого брата Джозефа та молодшого брата Джона). Після школи Мері закінчила нью-йоркську Школу секретарів Вуда. У 1946—1948 роках працювала асистентом у рекламному відділі компанії «Remington Rand». У 1949—1950 роках працювала стюардесою в Pan American World Airways. У 1956—1970 роках працювала сценаристкою на радіо.
1969 року вийшла її перша книга «Прагніть до небес», белетризована біографія Джорджа Вашингтона, яка мала посередній успіх, та все ж принесла автору премію New Jersey Author Award у категорії найкращий роман для дітей.
1971 року вступила до Фордгемського університету, який закінчила 1979 року зі ступенем бакалавра філософії.
1975 року вийшов її перший роман у жанрі саспенс «Де діти?», в якому розповідається історія жінки, звинуваченої у вбивстві власних дітей і який швидко став бестселером. Після чого нею було написано ще понад 40 романів у жанрі психологічного трилера, останній з яких, «Цілуй дівчат та змушуй їх плакати», вийшов 2019 року. Її книги мали успіх в Америці та Європі і були неодноразово екранізовані (наприклад, кінофільми «Незнайомець спостерігає» (1982), «Де діти?» (1986), телефільм «Любить музику, любить танцювати» (2001) з Петсі Кенсіт у ролі Дарсі Скотт, а також серія телефільмів, заснованих на сюжетах письменниці, знятих французьким каналом France 3 у 2014—2017 роках). Крім того, писала твори для дітей, часто спільно з іншими авторами.
2001 року видала автобіографічну книгу «Кухонні привілеї: Спогади» (англ. Kitchen Privilegies: Memoir).
Мері Хіггінс Кларк померла 31 січня 2020 року в місті Нейплс, Флорида, у 92-річному віці. Похована на цвинтарі «Брама Небес» у Готорні, штат Нью-Йорк[11].
Особисте життя
ред.26 грудня 1949 року Мері Хіггінс вступила в шлюб з Ворреном Ф. Кларком, директором авіакомпанії Capitol Air. Народила в цьому шлюбі п'ятеро дітей: дочок Мерілін, Керол та Патрицію, синів Воррена та Девіда. Шлюб тривав до смерті чоловіка 26 вересня 1964 року від серцевого нападу.
8 серпня 1978 року вступила в шлюб з адвокатом Реймондом Чарльзом Плетцем. Розлучилися 1986 року.
30 листопада 1996 року вступила в шлюб з Джоном Конхіні. У шлюбі з ним була до його смерті 8 жовтня 2008 року.
Її дочка Керол Хіггінс Кларк (28 липня 1956 — 12 червня 2023)[12] та колишня невістка Мері Джейн Кларк (нар. 1954) також успішні письменниці.
Бібліографія
ред.- 1969 — Aspire To The Heavens (Прагніть до небес)
- 1975 — Where Are The Children? (Де діти?)
- 1977 — A Stranger is Watching (Незнайомець спостерігає)
- 1980 — The Cradle Will Fall (І колиска впаде)
- 1982 — A Cry in the Night (Плач в нічній пітьмі)
- 1984 — Stillwatch
- 1987 — Weep No More, My Lady (Не плач, моя леді)
- 1989 — While My Pretty One Sleeps (Поки моя красуня спить)
- 1989 — The Anastasia Syndrome and Other Stories (Синдром Анастасії та інші оповідання)
- 1990 — Voices in the Coal Bin (Голоси у вугільному підвалі)
- 1991 — Loves Music, Loves to Dance (Любить музику, любить танцювати)
- 1992 — All Around the Town (Прогулянка містом)
- 1993 — I'll Be Seeing You (Побачимось)
- 1993 — Death on the Cape and Other Stories (Смерть на мисі та інші оповідання)
- 1993 — Milk Run and Stowaway
- 1994 — Remember Me (Пам'ятай мене)
- 1994 — The Lottery Winner and Other Stories (Переможець лотереї та інші оповідання)
- 1995 — Let Me Call You Sweetheart (Дозволь називати тебе милою)
- 1995 Silent Night (Тиха ніч)
- 1996 Moonlight Becomes You (Тобі личить місячне сяйво)
- 1996 — My Gal Sunday: Henry and Sunday Stories (Генрі та історії вихідного дня)
- 1996 — Mother (Мати)
- 1997 — Pretend You Don't See Her (Зроби вигляд, що не бачиш її)
- 1998 — You Belong to Me (Ти належиш мені)
- 1998 — All Through The Night (Всюди ніч)
- 1999 — We'll Meet Again (Ми ще зустрінемося)
- 2000 — Before I Say Good-Bye (Перед тим як попрощатися)
- 2000 — Deck the Halls (Прикрасьте холл) (в співавторстві з Керол Хіггінс Кларк)
- 2001 — On The Street Where You Live (На вулиці, де ти живеш)
- 2001 — He Sees You When You're Sleeping (Він дивиться на тебе, поки ти спиш) (в співавторстві з Керол Хіггінс Кларк)
- 2001 — Kitchen Privilegies: Memoir (Кухонні привілеї: Спогади), автобіографія
- 2002 — Daddy's Little Girl (Таткова маленька дівчинка)
- 2003 — The Second Time Around (Залиш мені останній танець)
- 2004 — Nighttime Is My Time (Мій час — нічна пора)
- 2004 — The Christmas Thief (Різдвяний злодій) (в співавторстві з Керол Хіггінс Кларк)
- 2005 — No Place Like Home (Немає місця, кращого за дім)
- 2006 — Two Little Girls in Blue (Двоє дівчаток в синьому)
- 2006 — Santa Cruise (Санта-Крус) (в співавторстві з Керол Хіггінс Кларк)
- 2007 — Ghost Ship: A Cape Cod Story (Корабель-привид: Історія мису Код)
- 2007 — I Heard That Song Before (Ця пісня мені знайома)
- 2008 — Where Are You Now? (Де ти тепер?)
- 2008 — Dashing Through the Snow (Ривок по снігу) (в співавторстві з Керол Хіггінс Кларк)
- 2009 — Just Take My Heart (Візьми моє серце)
- 2010 — The Shadow of Your Smile (Тінь твоєї посмішки)
- 2011 — I'll Walk Alone (Я піду одна)
- 2011 — The Magical Christmas Horse (Чарівний різдвяний кінь)
- 2012 — The Lost Years (Втрачені роки)
- 2013 — Daddy's Gone A Hunting (Тато пішов на полювання)
- 2013 — Plot Thickens
- 2015 — The Melody Lingers On (Мелодія продовжується)
- 2016 — Death Wears a Beauty Mask and Other Stories (Смерть носить красиву маску та інші оповідання)
- 2018 — I've Got My Eyes on You (Я дивлюся на тебе)
- 2019 — Kiss the Girls and Make Them Cry (Цілуй дівчат та змушуй їх плакати)
Нагороди та відзнаки
ред.- 1969 — New Jersey Author Award в категорії найкращий роман для дітей («Aspire to the Heavens»)
- 1993 — Золота медаль Ірландсько-американського історичного товариства
- 1997 — Премія Гораціо Елджера
- 1998 — Catholic Big Sisters Distinguished Service Award
- 1999 — Graymoor Award
- 2000 — премія Едгара Алана По в номінації «Grand Master» Товариства письменників детективного жанру Америки (Mystery Writers of America)
- Орден святого Григорія Великого
Примітки
ред.- ↑ а б в г д https://www.nytimes.com/2020/01/31/books/mary-higgins-clark-dead.html
- ↑ а б «DRONNINGEN AV SPENNING» ER DØD // Verdens gang — Norge: Schibsted, 2020. — ISSN 0806-0894
- ↑ а б Muere Mary Higgins Clark, autora de best sellers de misterio y crimen, a los 92 años — 2020.
- ↑ Babelio — 2007.
- ↑ Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 1944. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ http://web.archive.org/web/20170324040618/http://jeugdliteratuur.org/auteurs/mary-higgins-clark
- ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ NJ.com, Noah Cohen | NJ Advance Media for (1 лютого 2020). Mary Higgins Clark, bestselling mystery author who called N.J. home, dies at 92. nj (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
- ↑ https://www.nytimes.com/2023/06/16/books/carol-higgins-clark-dead.html