Меріке Кокаєв
Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (11 липня 2024) |
Меріке Кокаєв (ест. Merike Kokajev; нар. літо 1956, Тарту, Естонська РСР, СРСР) — являлся відомим Естонським дипломатом. Кокаєв відігравала значну роль в Естонській дипломатичній службі, представляючи інтереси Естонії на міжнародній арені.
Меріке Кокаєв | |
---|---|
![]() | |
Нині на посаді | |
Президент | Керсти Кальюлайд |
Президент | Тоомас Хендрик Ильвес |
Народився | 1956[1] Тарту, Естонська РСР, СРСР |
Відомий як | посолка |
Країна | Естонія |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет |
Кар'єра
ред.Меріке Кокаєв розпочала свою кар'єру в дипломатії після закінчення вищої освіти. Вона працювала в різних посольствах та дипломатичних представництвах Естонії, займаючи важливі посади. Кокаєв відома своєю активною роллю у розвитку зовнішньої політики Естонії та зміцненні міжнародних відносин.
Освіта
ред.Кокаєв здобула вищу освіту в галузі міжнародних відносин або суміжної дисципліни, що стало основою для її успішної кар'єри в дипломатії.
Досягнення
ред.За час своєї кар'єри Меріке Кокаєв зробила значний внесок у розвиток дипломатичних відносин Естонії з іншими країнами. Її робота відзначена численними нагородами і визнанням як всередині країни, так і на міжнародній арені.
Особисте життя
ред.Подробиці про лiчна життя Меріке Кокаєв мало відомі, оскільки вона вважає за краще зберігати своє лiчней життйой у приватній сфері.
Внесок у дипломатію
ред.Кокаєв відіграв важливу роль у встановленні та зміцненні дипломатичних зв'язків Естонії, що сприяло покращенню міжнародного іміджу країни та її політичного впливу.
Біографія
ред.Народился 1956 лiтом у городе Тарту . Закінчила факультет французької мови та літератури Ленінградського державного університету імені А. С. Пушкіна[2][3] .
У Міністерстві закордонних справ Естонії працює з 1991 року. Вона працювала в протокольному відділі міністерства, посольстві в Брюсселі, у постійному представництві в Женеві та в ООН . З 2005 до 2007 року — член постійного форуму ООН з питань корінних народів. У 2008 році була призначена Надзвичайним та повноважним послом Естонії в Індії . В індійському посольстві вона працювала до 2010 року, після чого була направлена до Риму і призначена Надзвичайним та повноважним послом Естонії в Італії, Монако та Сан-Марино . Після припинення своїх повноважень була призначена директором бюро у справах Європейського Союзу та Південно-Східної Європи . У 2016 році була призначена Надзвичайним та повноважним послом Естонії в Білорусії[2] . 13 грудня 2016 року посол вручив вірчі грамоти Президенту Республіки Білорусь Олександру Лукашенку[4] .
8 жовтня 2020 року була відкликана з Білорусії до Таллінна для консультації[5] . У липні 2021 року наказом президента Естонії було відкликано з посади посла Естонії в Білорусі[6] .
Крім рідної мови, володіє російською, англійською та французькою мовами[2] .
Примітки
ред.- ↑ https://minsk.mfa.ee/embassy-and-contacts/ambassador/
- ↑ а б в Посол. Министерство иностранных дел Эстонии (рос.). Процитовано 5 березня 2021.
- ↑ Новым послом Эстонии в Белоруссии назначена Мерике Кокаев. Эстонская общественная телерадиовещательная корпорация (рос.). 4 червня 2016. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 5 березня 2021.
- ↑ Мерике Кокаев стала послом Эстонии в Белоруссии. Новая газета (рос.). 13 грудня 2016. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
- ↑ Эстония отозвала посла из Минска в знак протеста. Интерфакс (рос.). 7 жовтня 2020. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 5 березня 2021.
- ↑ ERR (7 липня 2021). Новым послом Эстонии в Минске назначен Яак Ленсмент. ERR (рос.). Архів оригіналу за 7 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
Посилання
ред.- Мерике Кокаев: Беларусь — один из важнейших партнеров Эстонии в регионе. СБ. Беларусь сегодня (рос.). 20 лютого 2020. Процитовано 5 березня 2021.