Мендоцит
Мендоцит (рос. мендоцит; англ. mendozite; нім. Mendozit m) — мінерал, водний сульфат натрію і алюмінію острівної будови.
| Мендоцит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Mz[2] |
| Хімічна формула | NaAl(SO₄)₂·11H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 7.CC.15 |
| Ідентифікація | |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Мендоса |
 Мендоцит у Вікісховищі | |
Загальний опис
ред.Хімічна формула: NaAl[SO4]2•11H2O.
Містить (%): Na2O — 6,76; Al2O3 — 11,23; SO3 — 34,90; H2O — 47,11.
Сингонія моноклінна.
Призматичний вид.
Утворює волокнисті агрегати, кірки.
Штучні кристали призматичні і псевдоромбічні.
Спайність ясна.
Густина 1,7-1,9.
Твердість 2,5-3,5.
Білий, безбарвний, прозорий.
Блиск шовковистий.
На повітрі стає білим і мутним.
Рідкісний. Знахідки: Кетена і Чукікамата (Чилі), Мендоса (Аргентина).
За назвою родовища Мендоса (J.D.Dana, 1868).
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мендоцит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Мендоцит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
ред.- Mendozite Webmin [Архівовано 14 лютого 2010 у Wayback Machine.]