Мельничайко Володимир Ярославович

український вчений у галузі мовознавства, освітянин, громадський діяч

Мельничайко Володимир Ярославович (11 листопада 1931, село Кам'янка, Теребовлянський район, Тернопільська область, Україна) — український мовознавець, доктор педагогічних наук з 1989, професор з 1990 року.

Мельничайко Володимир Ярославович
Melnychajko Volodymyr Jaroslavovych.jpg
Народився 11 листопада 1931(1931-11-11) (89 років)
с. Кам'янка, Теребовлянський р-н, Тернопільська. обл.,Україна
Місце проживання Тернопіль
Країна Україна Україна
Alma mater Чернівецький державний університет
Галузь Мовознавство
Заклад Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Звання Професор
Ступінь Доктор педагогічних наук

Освіта та працяРедагувати

Вищу освіту здобув на філологічному факультеті Чернівецького державного університету (1954 р.). Працював учителем української мови та літератури Сидорівської середньої, Підгаєцької вечірньої, Струсівської школи-інтернату і заступником директора з навчальної роботи в загальноосвітній Коропецькій середній школі-інтернаті. Після закінчення заочної аспірантури в Науково-дослідному інституті педагогіки та захисту кандидатської дисертації (1969 р.) з 1970 року працював старшим викладачем Чернівецького університету, у 1971—1980 роках доцентом кафедри української мови Рівненського державного педагогічного інституту (нині — гуманітарний університет), доцентом Житомирського державного педагогічного інституту. Упродовж 1981—2003 років — завідувач кафедри української мови, згодом кафедри методики викладання української мови і культури мовлення Тернопільського державного педагогічного інституту.

Докторську дисертацію на тему «Теорія і практика формування синтаксичного ладу писемного мовлення учнів у школі» захистив у 1989 р. У 2003—2014 роках працює професором кафедри методики викладання української мови і культури мовлення, кафедри журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Статті публікував у журналах «Українська мова і література в школі», «Дивослово», «Урок української», «Мовознавство», «Початкова школа», «Русский язык в школе», в «Наукових записках» Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка (серії — «Педагогіка», «Мовознавство», «Літературознавство», «Історія»), у збірниках матеріалів багатьох конференцій (всесоюзних, всеукраїнських, регіональних) в "Записках Товариства наукових викладів ім. П. Могили, в газетах «Літературна Україна», «Русалка Дністрова» та ін.

В. Я. Мельничайко керує роботою аспірантів та студентів, працює над кафедральною науково-дослідною темою «Шляхи підвищення ефективності навчання української мови в освітніх закладах різних рівнів». Ним створено наукову школу української лінгводидактики середньої і вищої ланки навчання. Підготував 10 кандидатів педагогічних наук. Раніше працював у спеціалізованих радах при Київському державному педагогічному інституті, Херсонському державному університеті. Є дійсним членом спеціалізованої ради при Тернопільському національному педагогічному університеті імені В. Гнатюка (Д 58.053.01). Виступав опонентом на захисті докторських і кандидатських дисертацій з методики навчання української мови.

Проводив заняття з методики викладання української мови в загальноосвітній школі та вищих навчальних закладах, з лінгвістичного аналізу художнього тексту, вів спецкурси «Відомості про текст в шкільному курсі української мови» та «Позакласна робота і факультативні заняття з мови», читав лекції на методичні теми в інституті післядипломної освіти (раніше — інститут підвищення кваліфікації вчителів).

ПублікаціїРедагувати

У творчому доробку вченого 194 наукових праць з методики мови, стилістики, лінгвістичного аналізу художнього тексту.

З них — три одноосібні монографії:

Чотири колективні монографії (у співавторстві):

  • Мовознавство і школа. — К.: Наукова думка, 1981. — 220 с. (розділ «Лінгвістичні основи викладання української мови». — с. 22-123);
  • Удосконалення змісту і методів навчання української мови. — К.: Рад. школа, 1982. — с. 216. (співавтори — М. І. Пентилюк, Л. П. Рожило);
  • Методика вивчення української мови в школі. — К.: Рад. школа, 1987. — с. 246 (співавтори — О. М Бєляєв, М. І. Пентилюк, Г. Р. Передрій, Л. П. Рожило);
  • Теорія і практика лінгвістичного аналізу художнього тексту. — Тернопіль: Лілея, 1997—172 с. (співавтори — М. П. Крупа, Л. М. Невідомська, Н. Л. Дащенко та ін.).

Посібники для учнів, абітурієнтів і студентів:

Статті у науково-методичних журналах, наукових записках університетів, збірниках матеріалів конференцій. Виступав у місцевій пресі та по обласному радіо з питань функціонування української мови та культури мовлення.

ПосиланняРедагувати