Мезогнатизм (від дав.-гр. μέσος «середній, проміжний» і γνάθος «щелепа») — середній ступінь виступу носової і альвеолярної частин обличчя, а також лиця в цілому у вертикальній площині. Є одним із варіантів вертикального профілювання обличчя, при якому розміщення лицьового скелета по відношенню до склепіння черепа визначається зображенням в профіль. Займає проміжне положення між ортогнатизмом (слабким рівнем виступу обличчя) та прогнатизмом (сильним ступенем випирання обличчя)[1][2][3]. Мезогнатизм, як і інші розміри та ознаки будови голови (і черепу), визначається за допомогою таких методів вимірювань, як кефалометрія і краніометрія[4]. Лицьовий кут[ru] при мезогнатизмі складає від 80° до 84,9°.[5]

Варіанти профілювання обличчя (за Е. Н. Хрісанфовою та І. В. Перевозчиковим)[1]

Мезогнатизм поряд з ортогнатизмом і прогнатизмом відноситься до одних з основних антропологічних ознак в расознавстві, які характеризують раси першого порядку, або великі[1]. Мезогнатизм характерний в першу чергу для представників проміжних і перехідних рас — ефіопській[ru], полінезійській[ru] і південноіндійській[ru], а також для виділених деякими антропологами у велику расу американоїдів[ru][6]. Крім цього, мезогнатизм зустрічається в деяких популяціях монголоїдної раси. Ортогнатизм характерний перш за все для європеоїдної раси і частково для монголоїдів[7][8]. Прогнатизм в основному зустрічається у представників негроїдної і меланезійської рас[9][10]. У австралоїдів профілювання обличчя різниться за популяціями від ортогнатистського до прогнатистського.[11][12]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 2018-04-17. Процитовано 2018-07-27. (Перевірено 17 квітня 2018)
  2. Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 378.
  3. Словарь антрополога. Мезогнатизм. Antropogenez.ru. 2017. Архів оригіналу за 2018-04-17. (Перевірено 17 квітня 2018)
  4. Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 355.
  5. Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978. (рос.)
  6. Дробышевский С. В. (2017). Достающее звено. Расовые признаки. Antropogenez.ru. Архів оригіналу за 2018-04-17. (Перевірено 17 квітня 2018)
  7. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 2017-12-27. Процитовано 2018-07-27. (Перевірено 17 квітня 2018)
  8. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 2018-04-17. Процитовано 2018-07-27. (Перевірено 17 квітня 2018)
  9. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 2017-11-20. Процитовано 2018-07-27. (Перевірено 17 квітня 2018)
  10. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 2017-11-20. Процитовано 2018-07-27. (Перевірено 17 квітня 2018)
  11. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 2017-12-22. Процитовано 2018-07-27. (Перевірено 17 квітня 2018)
  12. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 2017-12-22. Процитовано 2018-07-27. (Перевірено 17 квітня 2018)

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати