Медвей (річка)
| Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (травень 2020) |
| Медвей | |
|---|---|
 | |
| 51°26′57″ пн. ш. 0°44′17″ сх. д. / 51.44920000002777272° пн. ш. 0.738333000028° сх. д. | |
| Витік | Turners Hilld |
| • координати | 51.1767/-0.1475 |
| • висота, м | 149 м |
| Гирло | Темза |
| • координати | 51.4492/0.7383 |
| • висота, м | 0 м |
| Похил, м/км | 4,52 м/км |
| Країни: |
.svg){kind=small} Велика Британія Англія |
| Прирічкові країни: |
Велика Британія Англія, Камбрія |
| Регіон |
Mid Sussexd Tonbridge and Mallingd Медвей (район) |
| Довжина | 110 км |
| Площа басейну: | 2409 км² |
| Середньорічний стік |
м. Карлайл: 51,82 м³/с max: 1 500 м³/с с. Темпле Совербі: 14.44 м³/с |
| Притоки: | River Edend, East Malling Streamd, Loose Streamd, River Beultd, River Bourned, River Lend, River Teised і Wateringbury Streamd |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Медвей (англ. Medway) — річка в Південно-Східній Англії. Бере витік у Високому Заході, Сассекс і протікає через Тонбрідж, Мейдстоун та конвурбацію Медвей у Кенті, перед тим, як впасти в лиман Темзи поблизу Шернесса, загальна відстань у 70 миль (113 км). Близько 13 миль (21 км) річки лежить в Сассексі, а решта знаходиться в Кенті.
Має водозбір площею 930 квадратних миль (2,409 км кв), що є другим за величиною на півдні Англії після Темзи. Карта навпроти показує лише основні притоки: більш детальна карта показує розгалужену мережу менших потоків, що впадають у головну річку. Ці притоки піднімаються з пунктів вздовж Північних Даунз, Лісу Вілда та Ешдауну.
Навігація ред.
До 1746 року судноплавство по річці починалося тільки нижче Мейдстону, з цієї точки в кожному населеному пункті біля річки був свій причал. Серед вантажів, що перевозилися, були переважно зерно, різні корми, фрукти, камінь і деревина.
Після поліпшення каналів у 1746 році по річці могли пройти баржі водотоннажністю 40 тонн і досягти Іст Фарлі, Ялдінга і навіть Тонбридж. У 1828 році канал був розширений до села Лі. На річці розташовані 11 шлюзів: нижній, відкритий в 1792 році, знаходиться в Аллінгтоне, далі розташовані шлюзи в Іст Фарлі, Тестоні, Хемпстед Лейн, покинутий шлюз в Стонхемі, шлюз Слуіс Вейр, шлюз Оак Уіер, східний шлюз, шлюзи в Портері, Елдрідж і міський шлюз в Тонбріджі. Приймають судна довжиною до 24 м (80 футів), шириною до 5,5 м (18 футів) і осадкою до 1,2 м (4 фути). Мілководна точка знаходиться трохи нижче шлюзу Слуіс Вейр, який періодичнозамулюється після сильних дощів.
Далі Пенсгерста можуть пройти тільки дрібні судна, такі як каное.
Історія ред.
По всій довжині річки Медуей археологами виявлено безліч стародавніх споруд, що відносяться до кам'яної доби, які утворили цілу групу — «Медуейські мегаліти», серед яких, так званий Будинок Кітс-Коуті. Також виявлені кубки та прикраси бронзової доби, місця поховання та інші знахідки залізної доби. Були знайдені і сліди перебування римлян і ютів.
Два військових дій були названі в честь річки: Битва Медуей (43 рік н. е.) Під час римського вторгнення в Британію, а інша — Рейд на Медуей, відбулася в 1667 році під час другої англо-голландської війни.
У 1824 році завершено будівництво каналу між Темзою і Медуей, що зв'язує Струд і Грейвсенд, але після будівництва південно-східній залізниці в 1849 році експлуатувався рідко. Західна частина каналу використовувалася до 1934 року.
У 1942 році в рамках операції «Плутон» на річці Медуей пройшли випробування підводного нафтопроводу. У разі успіху передбачалося прокласти трубопровід по дну Ла-Маншу між Англією і Францією з метою забезпечити війська антигітлерівської коаліції паливом під час вторгнення до Франції.
