Південно-Східна Англія (англ. South East England) — один з дев'яти регіонів Англії. Включає дев'ять церемоніальних графств, а також кілька десятків унітарних і муніципальних районів. Адміністративний центр — Гілфорд (графство Суррей).

Південно-Східна Англія

South East England

Адм. центр Гілфорд
Країна Англія Англія
Регіон Англія
Межує з: сусідні адмінодиниці
Лондон[d], Південно-Західна Англія, Західний Мідленд, Східна Англія, Східний Мідленд ?
Офіційна мова англійська
Населення
 - повне 8 635 000 (2011)
Площа
 - повна 19 096 км²
Часовий пояс UTC+0
Вебсайт southeast-ra.gov.uk

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Південно-Східна Англія

Географія

ред.

Регіон займає територію 19 069 км² (3-є місце серед регіонів), омивається з північного сходу естуарієм річки Темза, зі сходу протокою Па-де-Кале, з півдня протокою Ла-Манш, межує на заході з регіоном Південно-Західна Англія, на північному заході з регіоном Західний Мідленд, на півночі з регіоном Східний Мідленд, на північному сході з регіонами Східна Англія і Великий Лондон.

Міські агломерації

ред.

У Південно-Східній Англії повністю розташовані 14 великих міських агломерацій з населенням понад 100 тисяч осіб, а також частина міської агломерації Великий Лондон (за даними 2001 року, в порядку убування чисельності населення) [1]:

Демографія

ред.

На території Південно-Східної Англія за даними 2001 року проживає понад 8 000 млн людей (1-е місце серед регіонів), при середній щільності населення 420 чол./км².[2]

Адміністративний поділ

ред.

Регіон містить дев'ятнадцять політично незалежних одна від одної адміністративних одиниць — сім неметропольних графств (Бакингемшир, Східний Сассекс, Західний Сассекс, Кент, Оксфордшир, Суррей і Гемпшир) і дванадцять унітарних одиниць (Брайтон і Гоув, Брекнел Форест, Віндзор і Мейденгед, Західний Беркшир, Медвей, Мілтон-Кінз, Острів Вайт, Портсмут, Редінг, Саутгемптон, Слау та Вокінгем). Неметропольні графства та унітарні одиниці об'єднані в дев'ять церемоніальних графств — Бакінгемшир, Беркшир, Східний Сассекс, Західний Сассекс, Кент, Оксфордшир, Острів Вайт, Суррей і Гемпшир, для забезпечення ними церемоніальних функцій. Сім неметропольних графств розділені в цілому на 55 неметропольних районів. Унітарні одиниці поділу на райони не мають.

Мапа Церемоніальне графство Шир-графство / унітарна одиниця Округи
  1. Беркшир aЗахідний Беркшир унітарна влада
bРедінг унітарна влада
cВокінгем унітарна влада
dБрекнелл Форест унітарна влада
eВіндзор і Мейденхед унітарна влада
fСлау унітарна влада
Бакінгемшир 2. Бакінгемшир aСаут-Бакс, bЧилтерн, cВіком, dЕйсбері-Вейл
3. Мілтон-Кінз унітарна влада
Східний Сассекс 4. Східний Сассекс aГастінгс, bРотер, cВелден, dІстборн, eЛьюїс
5. Брайтон і Гоув унітарна влада
Гемпшир 6. Гемпшир aФарем, bҐоспорт, cСіті Вінчестера, dХавант, eСхідний Гемпшир, fХарт, gРашмур, hБейзингсток і Дін, iТест-Веллі, jІстлі, kНью-Форест
7. Саутгемптон унітарна влада
8. Портсмут унітарна влада
9. Острів Вайт
Кент 10. Кент aДартфорд, bГрейвшем, cСевенокс, dТонбридж і Молліг, eТанбридж-Веллс, fМейдстон, gСвейл, hАшфорд, iФолкстон-енд-Гайт, jКентрбері, kДувр, lТанет
11. Медвей унітарна одиниця
12. Оксфордшир aОксфорд, bЧервелл, cСаут-Оксфордшир, dВейл-оф-Вайт-Хорс, eЗахідний Оксфордшир
13. Суррей aСпелторн, bРаннімід, cСуррей-Хіз, dВокінг, eЕлмбридж, fГілфорд, gВейверлі, hМол-Веллі, iЕпсон і Юелл, jРайгейт і Банстед, kТандридж
14. Західний Сассекс aВортінг, bАрун, cЧичестер, dГоршам, eКраулі, fСередній Суссекс, gАдур

Бакингемшир (церемоніальне графство)

Беркшир (церемоніальне графство)

Східний Сассекс (церемоніальне графство)

Західний Сассекс (церемоніальне графство, неметропольне графство)

Кент (церемоніальне графство)

Оксфордшир (церемоніальне графство, неметропольне графство)

Острів Вайт (церемоніальне графство, унітарна одиниця)

Суррей (церемоніальне графство, неметропольне графство)

Гемпшир (церемоніальне графство)

Примітки

ред.
  1. Статистика по городским агломерациям 2001 год (pdf) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2004. Процитовано 31 січня 2012.
  2. neighbourhood.statistics.gov.uk. Архів оригіналу за 24 грудня 2012. Процитовано 31 січня 2012.

Посилання

ред.