Мацкевич Іван Іванович

актор

Іван Іванович Мацкевич (біл. Іван Іванавіч Мацкевіч; нар. 9 квітня 1947, Грабово, Вовковиський район, Гродненська область[1], Білоруська РСР, СРСР  — пом. 10 грудня 2017, Мінськ, Білорусь[2]) — радянський і білоруський актор театру і кіно. Заслужений артист Республіки Білорусь (2011).

Мацкевич Іван Іванович
біл. Іван Іванавіч Мацкевіч
Народився 9 квітня 1947(1947-04-09)
Волковиський район, Гродненська область, Білоруська РСР, СРСР
Помер 10 грудня 2017(2017-12-10) (70 років)
Мінськ, Білорусь
Поховання Східне кладовище
Країна  СРСР
 Білорусь
Діяльність актор
Alma mater Білоруська державна академія мистецтв
Знання мов російська
Заклад Драматический театр имени М. Горького
Роки активності з 1968
Нагороди
Заслужений артист Республіки Білорусь
IMDb ID 0559349

Біографія

ред.

Іван Мацкевич народився 9 квітня 1947 року в селі Грабове Вовковиського району Гродненської області Білоруської РСР[1].

У 1968 році закінчив акторський факультет Білоруського державного театрально-художнього інституту в Мінську за фахом «актор драматичного театру і кіно» (курс заслуженого діяча мистецтв Білорусі, професора О. І. Бутакова)[1].

З 1968 по 1981 роки — актор Брестського академічного театру драми імені Ленінського комсомолу Білорусі[3].

З 1981 по 1996 роки — актор Театру-студії кіноактора в Мінську[3].

З 2 вересня 1996 року по 10 грудня 2017 року — провідний майстер сцени Національного академічного драматичного театру імені М. Горького в Мінську.

Зіграв більш ніж у сімдесяти кінофільмах, серед яких такі стрічки, як «Візьму твій біль» (1981) Михайла Пташука, «Люди на болоті» (1981) Віктора Турова, «Казка про Зоряного хлопчика» (1983) Леоніда Нечаєва, « Син за батька» (1995) Миколи Єременка-молодшого, «Хрустальов, машину!» (1998) Олексія Германа, «1612: Хроніки смутного часу» (2007) Володимира Хотиненка і багато інших.

Раптово помер 10 грудня 2017 року в місті Мінську у 70-річному віці від гострої серцевої недостатності. Прощання з актором відбулося 12 грудня на Великій сцені Національного академічного драматичного театру імені М. Горького. Похований на Східному кладовищі Мінська[2].

Особисте життя

ред.

Був одружений на Людмилі Мацкевич, одружилися на третьому курсі університету. Дружина була актрисою і викладачем сценічної ролі. Мав дочку Олену. Вона закінчила театральний інститут, є завідуючою театральною трупою. Також мав двох онуків: Тимофія і Єфросинію[4].

Творчість

ред.

Театральні роботи

ред.
  • «Лев узимку» — Генріх II, король Англії
  • «Пане коханку» — Пане коханку
  • «Біг» — Григорій Лук'янович Чарнота

Фільмографія

ред.

Озвучування мультфільмів

ред.
  • 1982 — Куди пропав місяць?
  • 1987 — Тура відчаю

Озвучування фільмів

ред.
  • 2012 — Три слова про прощення — Петро, тесля

Примітки

ред.
  1. а б в Иван Иванович Мацкевич (1947—2017). Заслуженный артист Республики Беларусь (2011). Биография, роли в театре, фильмография, фотографии, призы и награды. [Архівовано 12 серпня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт Национального академического драматического театра имени М. Горького (Минск) // rustheatre.by
  2. а б Некролог. Глубоко скорбим… — Сегодня, 10 декабря 2017 года, на 71 году ушёл из жизни заслуженный артист Республики Беларусь Иван Иванович Мацкевич. [Архівовано 12 серпня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт Национального академического драматического театра имени М. Горького (Минск) // rustheatre.by
  3. а б Эвика Отто. Иван Мацкевич: «Я по натуре человек вольный, анархист и баламут». — Сегодня, 10 декабря 2017 года, в день ухода актёра из жизни, мы вспоминаем наш душевный разговор с Иваном Ивановичем, который состоялся накануне его 70-летнего юбилея.[недоступне посилання] Газета «Комсомольская правда» в Беларуси // kp.by (10 декабря 2017 года)
  4. Иван Мацкевич: «Я по натуре человек вольный, анархист и баламут»[недоступне посилання]

Посилання

ред.
  • Мацкевич Іван Іванович. Біографія, фільмографія, фотографії актора. [Архівовано 12 серпня 2021 у Wayback Machine.] // ruskino.ru
  • «Авантюрный характер». Газета «Аргументы и факты» (рос.). 18 квітня 2007. Архів оригіналу за 6 липня 2013.
  • Елена Данилова. (2 червня 2009). Иван Мацкевич: «В жизни я всего добился своим лбом». Брестская областная газета «Заря» (рос.). Архів оригіналу за 23 травня 2013.
  • Светлана Симонова. (5 травня 2007). «Такие разные роли...». Белорусская военная газета (рос.). Архів оригіналу за 23 травня 2013.
  • Валентин Пепеляев. (2007-05). «В ритме хорошего кино». Газета «Советская Белоруссия» (рос.). Архів оригіналу за 23 травня 2013.