Махдія (фінік. גמֵמֵי, лат. Ruspae, араб. المهدية‎, фр. Mahdia) — місто на східному узбережжі Тунісу біля мису Африка. Населення — 45,977 тис. жителів (2004).

Махдія
араб. المهدية

Герб
герб
Skifa mahdia.jpg
Основні дані
35°30′17″ пн. ш. 11°03′44″ сх. д. / 35.504722222249775° пн. ш. 11.06222222224977614° сх. д. / 35.504722222249775; 11.06222222224977614Координати: 35°30′17″ пн. ш. 11°03′44″ сх. д. / 35.504722222249775° пн. ш. 11.06222222224977614° сх. д. / 35.504722222249775; 11.06222222224977614
Країна Flag of Tunisia.svg Туніс[1]
Адмінодиниця Махдія[1]
Столиця для Фатіміди і Зіріди
Площа 645 км²
Населення 79 545 осіб
Висота НРМ 0 м
Міста-побратими Авейру
Часовий пояс UTC+1, центральноєвропейський час, UTC+2 (Туніс)
GeoNames 2473572
Поштові індекси 5100
Міська влада
Вебсайт commune-mahdia.gov.tn
Мапа


CMNS: Махдія у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

 
Морський цвинтар і залишки фінікійського порту у Махдії

Місто засноване у VIII ст. до н. е. фінікійцями і отримало назву Гуммі. Із утворенням Карфагенської держави увійшло до її складу. Після 146 р. до н. е. стало римським і отримало нову назву — Руспи. З 439 року — під владою Африканського королівства, 534 року відвойоване візантійцями. Араби, які захопили місто 670 року перейменували його на Сбію.

Саме Сбію родоначальник шиїтської династії Фатімідів халіф Абдаллах аль-Махді обрав у 916 році для будівництва нового міста, яке 921 року стало столицею його держави. Своєю назвою «Махдія» місто також зобов'язане халіфу Абдаллаху — він був оголошений Махді, тобто «Спасителем», покликаним відновити на землі правду і справедливість.

У 944-945 роках місто витримало облогу хариджитів. Після перенесення фатімідським халіфом аль-Муїззом в 973 році своєї столиці до новозаснованого Каїра, в якості своєї резиденції Махдію використовувала династія Зірідів, що правила Іфрикією в якості намісників Фатімідів.

В 1087 році об'єднаний пізансько-генуезький флот, за фінансової і політичної підтримки Матильди Тосканської і папи римського Віктора ІІІ здійснив напад на Махдію, який розглядався як каральна операцію у відповідь на дії берберських піратів, які за правління зірідського еміру Іфрікії Тамім ібн аль-Муїзза, що правив Махдією в 1062—1108 рр., використовували Махдію в якості своєї морської бази. Місто було захоплене і пограбоване. Емір Тамім заплатив італійцям величезний викуп за повернення міста. Кошти, отримані внаслідок нападу на Махдію були використані пізанцями для на спорудження кафедралього собору у Пізі.

У 1148 році місто захопив флот нормандського Королівства Сицилія на чолі з адміралом Георгієм Антиохійським. Берберська династія Альмохадів відбила його у нормандців у 1160 році.

З утвердженням династії Хафсідів і перенесенням з 1230-х років столиці Іфрикії до Тунісу, Махдія занепала і перетворилася на одну з головних баз берберських піратів. 1390 року місто взяло в облогу об'єднане військо французів і генуезців під час Берберського хрестового походу, але Махдія вистояла і у підсумку відкупилась від хрестоносців.

На початку 1546 була пограбована Тургут-реїсом. У 1547 — захоплена Габсбургами, які утримували місто до 1574, коли змушені були поступитися владою над Махдією османам.

З 1881 року — в складі французького протекторату, з 1956 — незалежного Тунісу.

Міста-побратимиРедагувати

  1.   — Авейру, Португалія (1989)[2]

ДжерелаРедагувати

  • Carmen in vicotriam Pisanorum w The Latin Library
  • Cowdrey H.E.J., The Mahdia Campaign of 1087, «The English Historical Review», 92:362, styczeń 1977.
  • Erdmann Carl, The Origin of the Idea of Crusade, Wydawnictwo Uniwersytetu Princeton, 1977.
  • Grant, Alasdair C. «Pisan Perspectives: The Carmen in victoriam and Holy War, c.1000–1150». The English Historical Review, 131:552 (October 2016), 983—1009.

ПриміткиРедагувати

  1. а б GEOnet Names Server — 2018.
  2. Geminações de Cidades e Vilas: Aveiro (Portuguese). Associação Nacional de Municípios Portugueses. Процитовано 2015-05-29.