Материнка (рід)
Материнка[1] (Oríganum) — рід трав'янистих рослин родини глухокропивові (Lamiaceae).
| Материнка | |
|---|---|
| |
| Материнка звичайна | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Глухокропивові (Lamiaceae) |
| Триба: | Mentheae |
| Рід: | Материнка (Origanum) L. |
| Види | |
|
Див.текст | |
 Вікісховище: Origanum
| |
Ботанічний опис ред.
Багаторічні трав'янисті рослини або напівчагарники, висотою 30-75 см. Кореневище голе, часто повзуче.
Стебло чотиригранне, прямовисне, мало запушене, у верхній частині голе.
Листки супротивні, черешкові, довгасто-яйцеподібні, цілокраї, на кінчику загострені, зверху темно-зелені, знизу сіро-зелені, довжиною 1-4 см.
Квітки дрібні, трубчасті, рожеві або рожево-пурпурові, зібрані в щиткоподібно-волотисті суцвіття, оцвітина часто темного червоно-фіолетового кольору, віночок блідо фіолетовий з рожевим відливом. Віночок двогубий, але верхня губа слабо розвинена, і тичинки нерідко виступають з віночка, а не замкнуті, як у більшості родів родини.
Маса 1000 насіння близько 0,1 грама.
Рослина цвіте у липні — серпні.
Поширення та екологія ред.
Батьківщина — Південно-Західна Азія та Північна Африка. Росте від Середземномор'я до Середній Азії. Окремі види цього роду мають більш широкий ареал, так материнка звичайна поширена від Азорських островів до Тайваню. В Україні у дикому вигляді розповсюджена материнка звичайна.
Культивується у Європі, Північній Америці.
У Центральній Європі деякі види відомі з XVI століття, і весь цей час вони використовувалися як прянощі: Материнка звичайна відома ще як орегано, та Origanum majorana як майоран.[2][3] У Північній Америці — завезена рослина, стала відома лише з початку XX століття.
Застосування ред.
Рослини містять ефірні олії, дубильні речовини та аскорбінову кислоту. Приправою та лікарським сировиною є листя та квіткові бруньки, як свіжі, так і сушені.
Смак та запах рослин сильно збагачують страви, а леткі олії, дубильні сполуки та гіркоти збуджують апетит. Листя деяких видів застосовують як прянощі та приправу в їжу та у лікеро-горілчаному виробництві (майоран, орегано).
Рослина використовується у медицині як знеболювальний, антисептичний, відхаркувальний, шлунковий та тонізувальний засіб. Ефірні олії використовуються у ароматерапії.
Багато видів хороші медоноси.
Види ред.
Рід налічує приблизно 55[4] видів:
Примітки ред.
- ↑ Origanum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ RHS A-Z encyclopedia of garden plants. United Kingdom: Dorling Kindersley. 2008. с. 1136. ISBN 1405332964.
- ↑ Bouchra, Chebli; Achouri, Mohamed; Idrissi Hassani, L.M; Hmamouchi, Mohamed та ін. (2003). Chemical composition and antifungal activity of essential oils of seven Moroccan Labiatae against Botrytis cinerea Pers: Fr. Journal of Ethnopharmacology. 89 (1): 165—169. doi:10.1016/S0378-8741(03)00275-7. PMID 14522450.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|first=(довідка) - ↑ The Plant List Origanum [Архівовано 5 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Інформація про рід Origanum на сайті ING
Посилання ред.
- МАТЕРИНКА [Архівовано 13 липня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Herb Society of America Fact Sheet: Oregano & Marjoram (pdf)(англ.)
- Origanum dictamnus [Архівовано 21 квітня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
Джерела ред.
- Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н.Г.Холодного; Редкол.: Ю.Н. Прокудин, Д.Н. Доброчаева, Б.В. Заверуха, В.И. Чопик; Авт.: М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин, А.И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7.