Марія Ковнацька

польська письменниця

Марія Людвіка Ковнацька (пол. Maria Ludwika Kownacka; 11 вересня 1894, Слуп — 27 лютого 1982, Варшава) — польська письменниця, перекладачка з російської мови, авторка дитячих п'єс та радіопередач, вчителька, бібліотекарка. Створювала свої п'єси на основі польського фольклору. У її дидактичних казках завжди присутній елемент гри.

Марія Ковнацька
Народився 11 листопада 1894(1894-11-11)[1]
Слуп, Ґміна Менцинка, Яворський повіт, Нижньосілезьке воєводство, Республіка Польща
Помер 27 лютого 1982(1982-02-27)[1][2] (87 років)
Варшава, Польська Народна Республіка[1]
Поховання Повонзківський цвинтар
Країна  Республіка Польща
Діяльність письменниця, перекладачка, дитяча письменниця
Сфера роботи література
Мова творів польська
Нагороди
срібний Хрест заслуги офіцерський хрест ордена Відродження Польщі Орден Усмішки Медаль Комісії народної освіти Польщі

CMNS: Марія Ковнацька у Вікісховищі

Життєпис ред.

Народилася 11 вересня 1894 року в Слупі. У середній школі навчалася у Варшаві. Слабке здоров'я та недостатня матеріальна допомога з боку родини не дозволили їй завершити навчання. У 1912 році сімнадцятирічна письменниця стала працювати вчителькою Денбовій Гурі Кутновській. У 1915 році під час Першої світової війни евакуювалася до Мінська, де організувала освітню роботу. 19181919 — повернулася до Кживди, де організувала там першу офіційну народну школу. У цей час написала чималу кількість невеличких творів для дітей. У 1919 році переїздить до Варшави, працює секретаркою пресслужби, а також співпрацює з журналом «Вогник». Згодом до 1939 року працює бібліотекаркою у Бібліотеці Міністерства Сільськогосподарських Реформ. У 1928 році спів організовує ляльковий театр «Бай», для якого сама пише сценарії. У 1931 за ініціативи Яніни Поражінської пише для «Вогника» серію оповідань про Пластуся. Ці історії згодом ляжуть в основу «Пластусевого щоденника». 1936 — виходить книга «Пластусевий щоденник», що після війни пережила 20 перевидань. Перед Другою світовою війною письменниця мешкала у Варшаві (за тією адресою, де вона мешкала, зараз знаходиться її музей та відділ Музею Дитячої Книжки).

Мріяла про власний будиночок. Планувала побудувати його у Ломянках, але війна та повоєнні роки завадили здійснитися цій мрії. У 1958 році на цьому місті таки спорудили будинок, який авторка назвала Пластусьово. Тут вона займалася своїм хобі — ткацтвом гобеленів, створенню мідної біжутерії. Також вивчала птахів. Під час окупації перебувала в селі, де потай провадила освітню діяльність. 1946 року повернулася на роботу до Сільськогосподарського Міністерства, багато пише, видає твори, написані під час війни, та сценарії, писані для театру ляльок. У 1948 році письменницю відзначили «Срібним Хрестом за Заслуги». У 1950 році виходить на пенсію і займається виключно літературною діяльністю, зустрічається з читачами. У 1951 році отримує І премію міста Варшави у конкурсі Міністра Культури та Мистецтв за творчі здобутки. 1952 рік — отримує Хрест Офіцерський Ордену Відродження Польщі за творчість та діяльність за останні сорок років. З 1953 року займається активно охороною природи. У 1956 році отримує літературну нагороду президента Ради Міністрів за педагогічну діяльність та літературну творчість для дітей та молоді. У 1957 році виходить продовження історій про Пластуся — «Пластусеві пригоди». 1975 року письменниця отримує «Медаль Народної Освітньої Комісії» за заслуги в освіті та вихованні. Померла 27 лютого 1982 року у Варшаві, там і похована.

Творчість ред.

Особливістю творів М. Ковнацької є легкий гумор та гра. Сміх відіграє важливу роль у житті дитини, як і плач, він супроводжує її від самого народження. Завдяки усмішці дитина виходить на контакт із соціумом. А здатність дитини розуміти комізм та реагувати на нього свідчить про емоційний та інтелектуальний розвиток дитини. Вірші, оповідки, повісті Марії Ковнацької живі, кольорові, у них представлені відомості про життя та природу, вони містять чимало виховних аспектів, але без моралізаторства, надмірного пафосу та зверхності. Авторка вибирає доступну форму оповіді, що дозволяє їй встановити безпосередній контакт з дітьми. Про це свідчать і листи дітей до авторки. Так, після виходу у світ книги про Пластуся чимало хлопчиків просило її, щоб Пластуся виліпив хлопчик, а не дівчинка, бо тоді з ним траплялося би більше пригод.

«Кайткові пригоди» — це книжка про пригоди лелеки. Водночас казка знайомить маленького читача з сільським побутом, його плюсами та мінусами. Це гумористичний щоденник лелеки, що вміє говорити, думати, спостерігати та приятелює з людьми. Матеріал до книжки «Рогась з Долини Розтоків» Ковнацька зібрала під час літнього відпочинку у Ритжі у 1955 році. Письменниця знайомить дітей з долею козенятка Рогася, а сама дія розгортається на тлі розкішної карпатської природи. До написання «Надхмарної школи» письменницю наштовхнули розповіді її молодого колеги Мічеслава Ломницького, що вчителював у школі в Нємсовє. Ця школа знаходиться дуже високо у горах, де напади диких тварин є не екзотикою, а частиною реального життя. У доробку письменниці є чимало віршиків-забавлянок, які увійшли до збірки «Півники на рушнику» (1936). Основна ідея — пропагувати ідею особистої гігієни. Одним з головних героїв є чашка для чищення зубів. Це одна з особливостей письменниці — легко та невимушено писати про речі, що повинні вчити та виховувати дітей. Один із засобів — залучення здобутків народної творчості — прислів'їв та приказок. Як-от у книжці «Як миша під віником» (1947 рік)

Джерела ред.

  • Ковнацька М. Пластусів щоденник / М. Ковнацька. — Київ: Державне видавництво дитячої літератури УРСР, 1962.
  • Світ від А до Я. Хрестоматія світової літератури для початкової школи. Кн. 2: Ісландія — португалія / Упоряд. Г. Кирпа, Д. Чередниченко. Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2007. С. 344—346.
  • Życie i twórczość Marii Kownackiej [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]
  • Kownacka Maria, w: Słownik literatury dla dzieci i młodzieży. — Warszawa, 1964. — s. 169.
  • Kownacka, Maria (1894—1982). W: Katalog Biblioteki Narodowej [on-line]. bn.org.pl.
  • Aleksandra Michałowska: Jubileusz Plastusia — 80 lat z Plastusiem (1931—2011); aneks jubileuszowy. W: Maria Kownacka: Plastusiowy pamiętnik, Przygody Plastusia. — Wrocław: Siedmioróg, 2011, s. I—XVI.
  • Ушневич С., Деркачова О. Літературна казка Польщі. Дискурсус, 2014. 326 с.

Примітки ред.

  1. а б в Catalog of the German National Library
  2. e-teatr.pl — 2004.