Мариця

Мари́ця, також Еврос (грец. Έβρος), в античну добу Гебр — річка на Балканському півострові; велика частина перебігу на півдні Болгарії, пониззя служать межею між Грецією і Туреччиною. Довжина 525 км, площа басейну близько 54 тисяч км².

Мариця
Мариця в районі Едірне
річка виділена червоною лінією
42°09′53″ пн. ш. 23°35′45″ сх. д.
Витік	гори Рила
• координати	42°09′53″ пн. ш. 23°35′45″ сх. д.
Гирло	Фракійське море
• координати	40°44′17″ пн. ш. 26°01′50″ сх. д.
Басейн	Фракійське море→Егейське море→Середземне море→Атлантичний океан
Країни:	Болгарія,  Греція,  Туреччина
Прирічкові країни:	Болгарія,  Греція,  Туреччина
Регіон	Alexandroupolis Municipalityd
Довжина	525 км
Площа басейну:	54 тисяч км²
Середньорічний стік	200 м³/с
Притоки:	Тунджа (ліва)
Медіафайли у Вікісховищі

Річка бере початок в горах Рила, протікає Нижньофракійською низовиною, потім проривається через відроги Східних Родоп, впадає в Егейське море, утворюючи заболочену дельту. Основна притока — річка Тунджа (ліва).

Живлення переважне дощове, влітку сильно міліє. Використовується для зрошування, ГЕС. Судноплавна нижче міста Едірне. Середні витрати близько 200 м³/с.

На Мариці — міста Пазарджик, Пловдив, Димитровград (Болгарія), Едірне (Туреччина).

Довжина течії Мариці — 490 км, зрошуваний простір — 53 846 км².

У даний час нижньою течією Мариці відповідно до Лозаннським мирним договором проходить кордон між Грецією і Туреччиною.

Притоки Мариці:

• з лівої сторони:
  • Гіопсу,
  • Тунджа,
  • Ергене,
• з правої:
  • Крічіма,
  • Чепелар,
  • Арда.

Починаючи від Адріанополя Мариця, хоча і з труднощами, але все-таки доступна для судноплавства.

Витоки Маріци — озера Рильської Планини

Література

• Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 304(рос.)