Відкрити головне меню

Ма́ріуш Станісла́в Яску́льський (пол. Mariusz Stanisław Jaskólski; ? — 1683) — державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Яскульських гербу Лещиць. Воєвода чернігівський (16801683) і подільський (1683), сенатор. Великий стражник коронний. Каштелян сяноцький (16631689) і київський (16761683), староста крем'янецький і стулінський. Учасник Хмельниччини (16481657), також московської (16541667), Північної (16551660), козацької (16661671) та турецької воєн (16721676).

Маріуш Станіслав Яскульський
Mariusz Stanisław Jaskólski
Помер 1683(1683)
Підданство Річ Посполита
Національність поляк
Діяльність дипломат
Посада Воєвода чернігівський і подільський
Конфесія католик
Рід Яскульські
У шлюбі з Софія (Зофія) Конєцпольська
Герб

Герб Лещиць

БіографіяРедагувати

Походив з сяноцької землі на Галичині. В молоді роки служив в Україні під командуванням гетьмана Миколая Потоцького. У 1648 році в чині ротмістра козацької корогви і військового стражника брав участь у Корсунській битві з військами Богдана Хмельницького.

Після розгрому урядової армії Речі Посполитої разом з гетьманами Миколаєм Потоцьким і Мартином Калиновським, які були взяті в полон і віддані Хмельницьким у вигляді винагороди Тугай-бею, відправився в татарський полон. Був випущений через кілька днів за викуп у 300 талерів і вирушив до Польщі для збору викупу за Миколая Потоцького (120 тис. злотих).

Учасник битв під Берестечком і Білою Церквою в 1651 році на чолі корогви під орудою М.Потоцького.

У 1652 бився при тритижневій обороні Кам'янця-Подільського від 60-тисячного війська Богдана Хмельницького. Брав участь у поході в Молдавію проти об'єднаних сил Тимоша Хмельницького і господаря Василя Лупула, облозі Сучави і битви під Жванцем (1653).

У 16541655 роках тричі був послом в Криму, домігся укладення наступально-оборонного союзу проти козаків і Московської держави. Крім того, відвозив ханські та королівські дари. Завдяки його дипломатичним зусиллям в Польщу прибув хан Мехмед IV Герай на чолі орди, яка серйозно вплинула на співвідношення сил Речі Посполитої і козацького війська Хмельницького.

У 1655 брав участь в Охматівській битві.

Під час шведського потопу залишився вірним королю Польщі. У 1656 році ще раз був направлений посланником в Крим, успішно провів переговори, в результаті чого проти шведів у підтримку Речі Посполитої виступив татарський шеститисячний загін Субхана Гази-Аги.

Брав участь у битві за Варшаву 28 — 30 червня 1656 року, в битвах польського війська під проводом Стефана Чарнецького з шведським військом біля Стржемешної (24 серпня) та Квідзина (жовтень).

Входив до складу Тишовецької конфедерації, створеної з метою організації відсічі шведським військам, що окупували значну частину Речі Посполитої.

У лютому 1657 року відправився з посольством в Туреччину з проханням покарати князя Трансильванії Юрія II Ракоці, який спільно зі шведськими військами Карла X Густава увійшов на чолі сорокатисячного трансильванського війська в Польщу і спустошив великі її частини. У тому ж році був послом короля в Москві.

У 1659 році був обраний маршалком конфедерації, створеної групою шляхти і солдатів, які тривалий час не отримували обіцяну грошову винагороду. Домігся часткового погашення боргу.

У 1660 році брав участь у битвах з московськими військами під Любаром і Чудновом, де московсько-козацька армія під командуванням боярина Василія Шереметєва і наказного гетьмана Тимоша Цюцюри потерпіли поразку.

У 1663 році був направлений каштеляном до Сяноку.

В кінці 60-х років став прихильником гетьмана Яна Собеського, під його командуванням у ході польсько-козацько-татарської війни (16661671) взяв участь у битві під Брацлавом (26 серпня 1671).

У листопаді 1673 бився з турками під Хотином. 1674 року голосував з воєводством Руським на елекції короля Яна ІІІ Собеського. У 1676 став каштеляном київським, в 1680 був поставлений воєводою Чернігівського воєводства, в 1683 — подільського.

РодинаРедагувати

Був одружений на Зофії Конєцпольській, дочці Александра Конєцпольського (близько 1585 — близько 1630), підкоморія серадзького.

ДжерелаРедагувати


Попередник
Марцін Замойський
  Воєвода подільський
1676-1682
  Наступник
Станіслав Кароль Лужецький