Мехмед IV Ґерай
Мехме́д IV (крим. IV Mehmed Geray, ٤ محمد كراى;1610—1674) — кримськотатарський державний, політичний і військовий діяч. Кримський хан (1641—1644, 1654—1666) з династії Ґераїв. Син Селямета I Ґерая. Прізвисько — Мехме́д Су́фій (крим. Sofu Mehmed Geray, صوفى محمد كراى).
| Мехмед IV | |
|---|---|
.svg){kind=icon} | |
| Народився | 1610 |
| Помер | 1674 |
| Псевдонім | Мехмед Суфій |
| Рід | Ґераї |
| Батько | Селямет I Ґерай |
| Підданство | Османська імперія |
| Походження | кримський татарин |
| Конфесія | суніт |
| Кримський хан | |
| 1641—1644 | |
| Попередник | Бахадир I Ґерай |
| Наступник | Іслям III Ґерай |
| 1654—1666 | |
| Попередник | Іслям III Ґерай |
| Наступник | Аділь Ґерай |
Біографія ред.
Був нуреддином, потім калгою за правління свого брата по матері Джанібека Ґерая. Згодом жив в Османській імперії. На початку свого правління прагнув улагодити зовнішньополітичні справи. Заборонив походи на Московію, неприпустимі в міжнародній ситуації, що склалася на той момент. Це викликало ремствування беїв, зацікавлених у матеріальних вигодах від походів. Допустив помилки у східній політиці, ослабивши контроль над залежними від Криму землями Кавказу, що призвело до їхнього переходу під московську опіку. У 1644 році замінений Іслямом III Ґераєм і відправлений на Родос.
Під час свого другого правління спробував виправити негативні наслідки підтримки Іслямом III Ґераєм українських козаків у війні з Польщею, в результаті якої співвідношення сил в регіоні різко змінилося на користь Московії, яка заволоділа значною частиною України.
Допоміг військом гетьманові Івану Виговському під час російсько-української війни 1658—1659 років. Тоді гетьман Виговський намагався скинути московську залежність та відновив договір про союз з Польщею.
На початку 1666 року Мехмед IV Ґерай не захотів порушувати союз з Річчю Посполитою, та підтримувати гетьмана Петра Дорошенка у війні проти поляків, а також відмовився брати участь в угорських походах османського султана. Це призвело до заколоту серед татарської знаті, підтриманої зацікавленим в експансії на терени України великим візиром Османської імперії Ахмедом Кепрюлю.
В березні 1666 року Мехмед IV був замінений на ханстві Аділь Ґераєм. Деякі беї висловлювали готовність підтримати хана, якби той вирішив чинити опір султанові, але Мехмед IV залишив престол і переїхав до Дагестану, де прожив дервішем решту своїх днів.
Був людиною глибокого духовного життя. Був прозваний «Софу́» («суфій») за свою схильність до філософського осмислення світу. Результати роздумів виражав в поетичній формі, творив під псевдонімами «Кяміль» і «Хані». Оточив себе товариством філософів, учених, богословів, з якими постійно вів бесіди. Був одним з найбагатших правителів Криму. Збудував малу ханську резиденцію поблизу річки Качі, споруджував школи і лазні в кримській столиці.
Помер у Дагестані в 1674 році.
У літературі ред.
- «Між двох орлів» — роман-трилогія Ярослави Дегтяренко
Джерела та література ред.
- О. І. Галенко. Мегмед-Ґерей IV Софу // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 571. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- (рос.) Гайворонский А. Созвездие Гераев. — Симферополь, 2003.